Ментальність «Отанкіно»

Актуальна книга. «Наче якийсь невмолимий пекельний дух знову й знову повертає буття «на круги своя». Невмолимий провісницький Еклезіяст!

 

Скільки Росія знала всіляких смутних епох, що проносилися крізь її історію з моторошною періодичністю комети Галлея! І хочеться помилитися у своєму враженні, що нині ми знову є свідками лихої з’яви комети Галлея, її злої історії, а ця ж бо комета її історії своїм смертельним хвостом завжди чіпала нас, ми ніяк не могли порятуватися з її силового поля» — цитата з книги Євгена Гуцала «Ментальність орди», яка вийшла у 1996 році. 

 

Це збірка статей, які були опубліковані в «Літературній Україні». Вони перевертали уявлення про російський народ, образ якого десятиліттями формувала радянська пропаганда.

 

У цій книзі можна знайти пояснення і нинішнім подіям. Найцікавіше, що Гуцало, досліджуючи ментальність росіян, у першу чергу опирається на російських же істориків та письменників. 

 

Тоді, в середині 90-х, цю книгу читали лише у вузькому колі, як тоді називали це середовище, націонал-демократів, основна маса політичних еліт такими дрібницями не переймалася, її більше цікавив бізнес із «братнім» народом, і ще — великий бізнес із «братнім» народом.

 

А твереза оцінка російсько-українських відносин була відсутня.

 

Відтак ми отримали те, що отримали... Рекомендую прочитати цю невелику збірку. Навіть назви статей, які увійшли до неї, промовисті, наприклад: «Безодня, або ж Іван Грозний: «Все воры», «Оргія, або Ефект мухомора», «Знак Чечні» тощо. Хто не любить читати, є аудіоверсія.

 

Ще кілька цитат із книги. «Намагання загарбати чужі землі й уярмити інші народи привело з жорстокою історичною неминучістю до уярмлення народу власного».

 

Про Чечню: «Ці рядки пишуться в січні-лютому 1995 року, коли штурмується Грозний, коли точиться війна в Чечні, коломосковське телевізійне «Отанкіно» торочить і торочить iз шизофренічною зацикленістю про те, що, мовляв, у Чечні пенсіонери давно не одержували пенсій, то Кремль поставив собі за мету ощасливити пенсіонерів пенсіями і надати гуманітарну допомогу знедоленим.

 

Та схаменіться, кому ви хочете надати пенсію і гуманітарну допомогу — отим тисячам і тисячам жертв мирного населення, отим від ваших бомб і ракет загиблим дітям і жінкам?! Як тут знову не повторити вже багатократно повторюване з О. Твардовського: «Сама режет, сама давит, сама помощь подает».