Екс-мер Олександ Стрекалін після акту самоспалення буде похований в Ялті

7 вересня в Ялті поховають колишнього заступника мера міста Олександра Стрекаліна, який днями помер y реанімації Сімферопольської міської лікарні. У перші дні вересня 75-річний чоловік облив себе бензином і вчинив самоспалення.Чоловіка відразу було госпіталізовано з опіками кінцівок, голови, тулуба та дихальних шляхів, проте лікування не допомогло.

 

Такий рішучий крок кримчанин зробив на знак протесту проти дій самопроголошеної влади півострова, яка ухвалила рішення знести його кафе «Старик Хоттабыч». Попри те, що власники мають усі необхідні документи та дозволи на заклад, місцеві чиновники визнали його незаконним. 

 

Рiч у тiм, що кафе розташоване на території Приморського пляжу, a тому є ласим шматочком. За словами місцевого журналіста Сергія Сардика, на місці закладу Стрекаліна планується реалізація проекту, в якому є особиста фінансова зацікавленість глави адміністрації Ялти Андрія Ростенка. За неофіційною інформацією, очільник міста продав оренду землі (незважаючи на те, що її вже орендує Олександр Стрекалін) кабардинам. Ті ж y свою чергу чинили пресинг на 75-річного чоловіка та членів його родини, оскільки вирішити питання законно не могли.

 

Ще y червні на засіданні в залі Ялтинського міськвиконкому (адміністрації) Стрекалін розповів про конфлікт із мером міста i пригрозив самоспаленням біля міської дошки Пошани, на яку тричі був занесений. За словами чоловіка, y квітні десяток кавказців увірвалися y заклад i намагалися зруйнувати його конструкції.

 

Коли ж власники стали на захист свого майна — невідомі перейшли до фізичних дій: 13-річний племінник отримав струс мозку, a дружина, тесть та зять — численні гематоми на тілі та голові. Постраждалі звернулися y Генпрокуратуру Росії, звідти заяву відправили y прокуратуру Криму, втім i там звернення не розглянули.

 

«Тривожно, що всі дії цих кавказців супроводжують юристи адміністрації Ялти. Це означає, що це не просто бандитизм, а пряма корупційна зацікавленість. Усі події, що відбулися, наводять на сумні думки.Я не зупинюся ні перед якими труднощами, тому що у відчаї, відчуваючи бандитизм, рейдерство, свавілля на собі», — заявив тоді пан Стрекалін. 

 

До слова, ще y вересні минулого року депутати Держдуми внесли зміни в Цивільний кодекс Федерації. Відповідно до змін, органи місцевого самоврядування можуть зносити самовільні споруди на територіях загального користування або в зонах з особливими умовами без рішення суду. A таких самовільних споруд на території півострова аж 30 тисяч.

 

Таким чином цієї осені заплановано ліквідувати близько 6 тисяч об’єктів, a це, як констатує самопроголошений очільник республіки Сергій Аксьонов, i «стаціонарні i нестаціонарні споруди, які визнані самовільними», y стометровій прибережній зоні. Першими містами, де проводитиметься знесення, стали Ялта і Алушта. Там уже працювала спеціальна комісія, яка проводила повну інвентаризацію землі й визнала 241 об’єкт незаконними спорудами, що підлягають демонтажу. У більшості випадків — це гаражі, паркани, кіоски та кафе.

 

Коментуючи ситуацію «УМ», адвокати кажуть, якщо до анексії Криму, згідно з українським законодавством, кримчани могли облаштовувати прибережні зони, то російські закони забороняють самовільно зводити будь-які споруди. Отже власники будівель, які знесуть, не матимуть можливості оскаржити винесене рішення і отримати компенсацію за завдані збитки.

 

Оскільки республіка не визнана світом, подати позов у міжнародні суди вони теж не можуть.  

Днями у Санкт-Петербурзі затримали одного з десяти активістів руху «Солідарність», які вийшли на акцію підтримки заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Учасникам пікету заважали провокатори з «НОД» («Национально-освободительное движение»), які поводили себе агресивно, перетворюючи одиночний пікет на масовий.

 

Саме тому одного з активістів i затримали. Організатори пікету кажуть, що до акції їх підштовхнуло прохання самого Умерова говорити не тільки про нього, але в цілому про репресивну політику в Криму. Окрім цього, активісти орієнтувалися на саміт «Великої двадцятки» y Китаї з тим, щоб на Росію був учинений міжнародний тиск.