Десяток сіл у шести областях України вже реалізували проекти з використання сонячної енергетики в освітленні територій за гроші ЄС. Однак на перешкоді до повноцінного завершення цих проектів постала серйозна проблема: для транспортування виробленої енергії до користувача потрібні електромережі, які належать обленерго. Ми ж пам’ятаємо: обленерго, приватизовані свого часу за доволі сумнівних обставин. Поки що по-людськи домовитися з місцевими енергетиками вдалося тільки на Івано-Франківщині. «Громада села Тюдова оформила з енергетиками «нестандартне приєднання». Встановили сонячну електростанцію відкритого типу, приєднали її до існуючої лінії електропередач, одночасно уклавши угоду з «Прикарпатобленерго» про оренду цих ліній iз метою транспортування ними виробленої сонцем електричної енергії», — повідомив координатор проекту ЄС-ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Микола Никифоряк.
Тим часом, наприклад, у селі Варяж Сокальського району на Львівщині сонячна електростанція на 20 фотовольтажних панелей, яка забезпечує вуличне освітлення, поки що не може працювати з повноцінною ефективністю.
«Узимку ми забезпечуємо себе лише на 70 відсотків. Решту енергії треба докуповувати в обленерго. А от улітку нам стільки не треба: у нас надлишок», — розповіла інтернет-виданню «Дойче Веллє» місцева громадська активістка Андріана Мамотенко. Надлишок енергії тут планували використовувати на освітлення дитячого садочка, Народного дому і навіть заробляти, продаючи енергію. Але енергетики пояснили, що поки що громада цього не може зробити. Щоб користуватись «зеленим тарифом», краще оформити все на фізичну особу. «Для юридичних осіб працюють інші правила, для них потрібна ліцензія, інші потужності. А ми — неприбуткова громадська організація. Тому як вихід: треба комусь цю станцію переоформлювати на себе, але охочих — поки що немає», — каже Мамотенко.
Взаємообмін, як на Івано-Франківщині, могла б використати і громада Варяжа. Однак у «Львівобленерго» коментувати такий варіант не захотіли й порадили звернутися до Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕП). Керівник регіонального відділу НКРЕП Любов Кордюк пояснила, що це право обленерго: йти чи не йти селянам назустріч. «Якщо є такий досвід взаєморозрахунків, як на Івано-Франківщині, то чому б його не перейняти», — каже вона. І також для простішого господарювання радить перевести сонячну електростанцію на фізичну особу.
Вітчизняним громадським активістам, схоже, простіше знаходити порозуміння з європейськими організаціями, ніж iз місцевими енергетиками. Наприклад, сонячну електростанцію мешканцям Варяжа вдалося встановити заодно з ремонтом даху у сільському дитячому садочку. Місцеві активісти спробували отримати для цього європейський ґрант. Отриманих грошей вистачило ще й на ремонт вікон у будівлі садка. Окрилені успіхом активісти вирішили пошукати фінансування на вуличне освітлення: подалися на проект ЄС-ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».
За проектом, частину грошей (приблизно п’ять відсотків) мали зібрати самі селяни, частину дали з бюджетів області та району, ще 200 тисяч гривень виділила Варязька сільська рада. А після цього майже 330 тисяч гривень дали донори Євросоюзу. На ці кошти у селі змогли закупити двадцять сонячних модулів, які виробляють електроенергію для освітлення центральних сільських вулиць, та 43 опори, на які кріплять світильники. Але коли провели тендер і зрозуміли, що гроші залишаються i на додаткове обладнання, — проект продовжує розвиватися вже власним ходом. От би ще з енергомонополістами домовитися...
