Незважаючи на постійний відтік висококваліфікованих кадрів, інтелектуальний потенціал України залишається на незмінно високому рівні. Одним із підтверджень цього факту є знакові перемоги вітчизняних гросмейстерів як на командному, так і персональному рівнях.
На весь голос про українські шахи почали говорити в 2002 році, коли 19-річний Руслан Пономарьов виборов титул чемпіона світу. Відтоді українські гросмейстери не раз дивували шаховий бомонд знаковими тріумфами, зокрема в 2004-му та 2010 роках підкорюючи шаховий Олімп.
Водночас сплеск чемпіонської активності українських шахісток прийшовся на другу декаду 2000-х років. Звісно, найбільш знаковими подіями в цьому контексті є здобуття Ганною Ушеніною (2012) i Марією Музичук (2015) світових шахових корон.
Обидві наші екс-чемпіонки світу наразі перебувають у хорошій формі й, як зауважив капітан жіночої збірної Михайло Бродський, разом iз Наталією Жуковою, Анною Музичук та Інною Гапоненко-Яновською оптимістично налаштовані на боротьбу за найвищі нагороди шахової Олімпіади, котра 1 вересня стартувала в Баку.
На попередньому турнірі аналогічного штибу наші дівчата здобули «бронзу», пропустивши вперед команди Росії та Китаю. До речі, на Олімпіаду до Баку китаянки прибули на чолі з чинною чемпіонкою світу Хоу Іфань, яка нагадаємо, послідовно відбирала чемпіонську корону у наших співвітчизниць.
З огляду на командний характер Олімпіади, де одному навіть найгеніальнішому шахісту забезпечити переможний результат своїй команді нереально, у Музичук-молодшої та Ушеніної є чудова нагода повернути боржок своїй старій знайомій. Власне, після чотирьох зіграних турів українські шахістки разом з командами Росії, Казахстану та Сербії очолюють турнірну таблицю, маючи стовідсотковий результат.
Переможно проведені поєдинки проти збірних Португалії, Молдови, США та Франції можна вважати непоганою розминкою перед протистояннями з найрейтинговішими колективами, до яких належать Китай та Росія.
Якщо в наших дівчат головні олімпійські баталії ще попереду, то наші гросмейстери вже помірялися силами з представниками провідних шахових держав.6 вересня «синьо-жовті» протистояли китайським шахістам, а 5 вересня українці мали дуель з росіянами. Її переможцями, що приємно, стали наші співвітчизники.
По черзі здолавши Йорданію, Албанію, Німеччину та Росію, перебувають на чільній позиції, ділячи її, щоправда, одразу з п’ятіркою збірних (Азербайджан, Індія, Китай, Голландія, Білорусь), котрі також наразі йдуть без втрат.
Примітно, що до Баку наша чоловіча збірна поїхала без свого лідера Василя Іванчука, котрий, за словами Сулипи, через поганий функціональний стан вирішив пропустити змагання. «Василя дуже непокоять його нестабільні результати, коли хороші матчі змінюються провалами. Аби не підвести команду, він вирішив узяти паузу», — пояснив капітан нашої чоловічої збірної.
Відтак обов’язки лідера покладені на Павла Ельянова, котрий на першій дошці здобув дві перемоги та одного разу розписав мирову. Саме внічию завершилася його партія з одним із знаних шахістів сучасності, екс-чемпіоном світу, росіянином Володимиром Крамником. Перемогу ж над збірною Росії нашій команді забезпечили Руслан Пономарьов та Андрій Волокітін, котрі, граючи чорними, здолали Євгена Томашевського та Олександра Грищука відповідно.
