Шанси для гривні: банкіри прогнозують «бакс» за 25-27 грн

Головна теза: сьогодні не існує жодних об’єктивних причин для здешевлення курсу. Зрештою, і падіння — якщо брати у відсотках — є незначним. «Головна причина коливання гривні — викуп Мінфіном цінних паперів у розмірі 850 млн. гривень, — стверджує експерт Реанімаційного пакета реформ Галина Третякова. — І при цьому не зробив так званий «роловер»: знову не випустив цінні папери, які були би викуплені НБУ».

 

На її думку, нині загроз для курсу гривні не існує, єдиний виняток — паніка населення. «Адже саме панічна скупка найбільше впливає на коливання курсу валют, та й загалом суб’єктивні фактори значно впливають на макроекономічні показники», — сказала експерт. 

 

Проблеми стабільності гривні обговорювали й банкіри на «круглому столі» «Фінансового клубу». «Десятого серпня відбулося погашення індексних облігацій внутрішньої державної позики на суму близько 6 млрд. гривень, випущених 5 років тому. Вони були проіндексовані за поточним курсом, хоча випуск був у значно меншому обсязі.

 

Саме це погашення, а також факт, що 4,2 млрд. гривень перебувало у нерезидентів — іноземних інвесторів, які, отримавши велику суму в гривні, мали можливість купити протягом 5 днів на міжбанку іноземну валюту. От саме 11 серпня в нас відбулося зростання курсу на міжбанку, а готівковий ринок пішов за ним», — сказала фінансист, працівник банку «Форвард» Ганна Танцюра.

 

На думку головного аналітика «Альфа Банку» (Україна) Олексія Блінова, гривня почала дешевшати тому, що держава почала активно витрачати кошти на закупівлю газу. Йдеться про 300 мільйонів доларів щомісяця. Додали гостроти до проблеми також зростання ділової активності, що традиційно відбувається на початку осені, а також виплати за валютними боргами. «Сьогодні у нас буде погашення відсотків за єврооблігаціями 500 млн. доларів. Я думаю, уряд без проблем це зробить, і валютний ринок цього не помітить. Там гроші вже заготовлені. Коливання напевно будуть восени, це лише початок», — сказав Блінов.

Тиснуть на ринок, за словами аналітиків, і виплати вкладникам збанкрутілих фінансових установ. Зараз, як відомо, виплачують кошти екс-клієнтам банків «Хрещатик», «Фінанси і Кредит», «Михайлівський» і «Євробанк». «Фонд гарантування проводив виплати вкладникам збанкрутілих досить великих банків.

 

Люди отримували компенсації в гривні і відразу ж обмінювали її на долари», — каже голова правління «Вектор Банку» Вадим Березовик. Утiм станом на початок вересня цей процес уже практично завершено. «Починаючи з цього тижня цей тренд змінився, а попит майже задоволено», — сказала Ганна Танцюра.

 

«Крім того, відбулося загострення ситуації на сході України і в Криму. Це також підігріло інтерес населення до купівлі доларів», — додав Вадим Березовик. Утiм не всі експерти вважають, що саме прості українці нині визначають долю своєї національної валюти. Причина проста: в людей залишилося надто мало вільних коштів на руках. І скуповувати валюту просто ні за що. 

 

За словами Вадима Березовика, зростання попиту на валюту в Україні має пригальмувати вже найближчим часом. «Ми оцінюємо, що до кінця року ситуація має вирівнятися. Загалом, якихось серйозних коливань ми зараз не бачимо, і очікуємо, що цих коливань не буде й надалі», — сказав він. При цьому експерт зазначив, що важливим чинником для стабільності валютного ринку є своєчасне ухвалення збалансованого бюджету на наступний рік. Це стане позитивним сигналом для інвесторів та учасників ринку.

 

Серед ризиків — відтермінування перерахування 38 млрд. гривень прибутку Національного банку до держбюджету. «Зростає ризик повторення минулорічного сценарію, коли багатомільярдні виплати уряду наприкінці року розхитали валютний ринок», — сказав Олексій Блінов. 

 

Серед аргументів за стабільність гривні — сприятлива для нас кон’юнктура на світовому ринку і сезонність, яка, на думку експертів, нині грає за Україну. «Так, кінець серпня — це період, коли відновлюється ділова активність. У нашому випадку це більше плюс, ніж мінус. Уже найближчим часом в Україну почне заходити виручка аграрних експортерів. За рахунок цього курс може відкоригуватися у зворотному напрямку», — вважає Вадим Березовик. 

 

«Серед позитивних факторів для валютного ринку України цьогоріч треба відзначити ситуацію на зовнішніх ринках: достатньо високі ціни на сталь і низькі — на газ і нафту, — сказала головний економіста Dragon Capital Олена Білан. — Також сподіваємося, що традиційне для осені зростання імпорту газу буде профінансовано за рахунок валютних кредитів, а це значить, що додаткового тиску на гривню не буде». 

За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, Україні нинішньої осені треба 3 мільярди доларів. Йдеться про закупівлю природного газу та виплати за боргами. Як стверджують аналітики, наразі вільні кошти знайти буде не просто. 

 

Якщо ж влада не віднайде резерви, то гривні може бути несолодко. Без відновлення фінансування з боку Міжнародного валютного фонду девальвація гривні може перевищити 20%. «За поганого розкладу ми запросто вийдемо за межі 30 гривень за один долар. 20% девальвації дасть мінімальний інфляційний стрибок плюс 5%. Тобто, за нашими прогнозами, ми закінчуємо цей рік з інфляцією 15%. Додайте туди ще 5% — 20% інфляції», — сказав він, але при цьому зазначив: ймовірність такого сценарію не перевищує десяти відсотків. Адже, як вважає Устенко, влада України чудово розуміє наслідки реалізації подібного сценарію та не допустить його. Таки досягнувши угоди з МВФ. 

 

Якщо ж діалог iз Міжнародним валютним фондом відновиться, курс української гривні, за його словами, коливатиметься у межах 25-27 гривень. 

 

Такої ж думки і Олексій Блінов. «Не думаю, що ці коливання вийдуть за межі 10%. Консенсус-прогнози по Україні в діапазоні 26-27 гривень за долар», — сказав банкір.

 

«Ми очікуємо до кінця нинішнього року дуже плавне здешевлення гривні до 27 грн. за долар, що відповідатиме показнику лютого», — сказала Олена Білан. 

 

Щоправда, вбачають банкіри і надоптимістичний сценарій. «Йдеться про різкий приплив прямих іноземних інвестицій. Але для цього потрібні швидкі й цілеспрямовані дії вищого керівництва країни. Наразі я розглядаю ймовірність такого розвитку подій не більше 5%», — резюмував Олег Устенко.

А ТИМ ЧАСОМ...

Транш під супровід шкільного дзвінка