Вiйна — вiйною, а таксi за «таксою»: як у Волновасі депутат заправляє всіма "маршрутками"

Про різноманітні неподобства в прифронтовій зоні, мабуть, усім неодноразово доводилося чути. Одне з таких уже декілька місяців відбувається в Донецькій області, у Волновасі й навколо неї. 

 

...Вихідними з передової зателефонував давній знайомий ще з буремних часів Революції гідності, один із героїв книги Валентини Розуменко «Майдан. Хто, якщо не я?..», майже 50-річний чоловік, родом із Донеччини, який свого часу добровільно пішов на фронт...

 

Вiн повідомив, що з побратимами стоять на передовій під Березовим (на бліндажах), і час від часу з побутових справ їздять у Волноваху, проїжджають через КПП, що поблизу Новотроїцького. І щоразу, проїжджаючи через блокпост, спостерігають таку «картину»: неймовірні черги по обидва боки КПП (наприклад, вихідними десь по 150 чоловік).

 

Можна лише уявити, як почуваються цивільні люди на спеці, адже сховатися практично ніде!

 

А рiч у тiм, що їздити у справах цивільним «можна» лише «маршрутками» — таксистів не пускають. І незважаючи на те, що від Волновахи до Новотроїцького — 17 км, а до Маріуполя — 60 км, ціна квитків на «маршрутку» чомусь однакова — 50 гривень. 

«Заправляє» всіма «маршрутками» депутат Волноваської райради Іщенко.

 

Він не пускає таксистів, які також намагаються перевозити людей — «дозволяється» лише його автобусам. Усе це також «кришують» i прикордонники, які теж у змовi з «дiловим» представником районного масштабу. Можна лише уявити, скільки «нагрібається» по кишенях за рахунок таких дивних «такс».

 

А військові не можуть втрутитися, адже не мають відповідних повноважень. Тож виникають питання: чому такий «розкид» у цінах на «підконтрольні» «маршрутки» й що це за депутатська «автомонополія» у прифронтовій зоні?