Учора на традиційному щотижневому засіданні Єврокомісія знову повернулася до кризи навколо Конституційного суду Польщі. Єврокомісари дискутували нові рекомендації з захисту правопорядку для польської влади.
Конфлікт між Брюсселем і Варшавою з приводу поправок до закону про Конституційний суд триває з кінця минулого року. Поправки подала правляча партія «Право і справедливість» («ПіС»), яка, як і президент від цієї партії Анджей Дуда, прийшла до влади минулого року.
13 січня цього року Єврокомісія заявила, що реформа Конституційного суду Польщі загрожує правосуддю. У формальному попередженні на адресу польської влади Єврокомісія заявила, що реформа національного Конституційного суду становить собою «системну загрозу верховенству права в країні».
1 червня Єврокомісія звернулася до польської влади з рекомендаціями стосовно врегулювання цього конфлікту. За словами першого заступника Єврокомісії Франса Тіммерманса, метою звернення є відновлення діалогу між польським урядом та керівництвом ЄС, повідомляла тоді Бі-Бі-Сі.
Згідно з поданими «ПіС» поправками, для прийняття рішення КС за нього повинні проголосувати дві третини всіх суддів. При цьому на засіданні повинні бути присутні мінімум 13 суддів КС. Окрім того, реформа надає парламенту право відстороняти суддів від посад, а президенту і мін’юсту — право скаржитися на суддів, одночасно позбавляючи суд права визнавати президента недієздатним виконувати свої обов’язки.
Рада Європи заявила, що реформа суттєво ускладнить процес розгляду скарг Конституційним судом та спричинить збільшення термінів винесення ним рішень. Своє негативне ставлення до запропонованої реформи висловила також Венеціанська комісія. Про неправомірність такого шляху також попереджав під час саміту НАТО у Варшаві президент США Барак Обама.
Конфлікт навколо Конституційного суду є головним, але не єдиним елементом у процесі відходу від засад демократії та спроб узурпації влади правлячою партією «Право і справедливість». Польща під її керівництвом стала на той же шлях, що й Угорщина за часи правління прем’єра Віктора Орбана та його партії «Фідес».
Поправки «ПіС», попри протести Брюсселя, спочатку ухвалила нижня палата Сейму Польщі, а 22 липня і Сенат проголосував за 26 iз 27 поправок.
В обох випадках думки опозиції ігнорувалися, що змусило на засіданні Сейму 22 липня, яке затягнулося за 12-ту ночі, депутатку від партії «Сучасна» Камілу Гасюк-Піхович гірко констатувати: «Знову вночі, знову в поспіху, знову неконституційно. Війна за Конституційний суд — це війна «Права і справедливості» за право перебрати повний контроль над усією Польщею і довільно вирішувати долю кожного поляка. Вашим взірцем є не європейські демократії, вашим взірцем є Росія Путіна і Туреччина Ердогана. Ви йдете простою дорогою, щоб перетворити демократію на лише фасад, а вибори — на звичайний фарс. Ваше правління скінчиться, і єдине, на що ви потім будете заслуговувати, це на показовий суд і на те, щоб назавжди зникнути з народної пам’яті».
Прем’єр Ева Копач проігнорувала всі попередження і рекомендації Єврокомісії і Венеціанської комісії. Після голосування 22 липня президент Анджей Дуда має 21 день на підписання чи відхилення оновленого закону про Конституційний суд. У разі підписання Єврокомісія може вдатися до дисциплінарних висновків і покарань Польщі, але це процес складний і довготривалий, оскільки карні заходи повинні бути підтримані всіма країнами-членами ЄС. А у Польщі є сестра-однодумця — Угорщина.
