Українська авіаційна промисловість програла Китаю

13.07.2016
Українська авіаційна промисловість програла Китаю

На авіаційній виставці у британському Фарнборо Україна показує свій транспортний літак Ан-178, визначальною рисою якого є перевезення пакетованих вантажів — як у контейнерах, так і на піддонах. Утім, поза увагою залишається ще один літак «антонівців» — Ан-70, якого вважають найкращим військово-транспортним літаком у своєму класі. До того ж багато його льотно-технічних характеристик не зможе досягти ні один літак світу навіть у майбутньому, через багато років. Але він тільки один! Україна уповільнила свій розвиток як авіаційної держави, а лідерами літакобудування стають вчорашні старанні учні, як, наприклад, Китай. 
 
Американці заявили, що китайський «Юнь-30», якого сьогодні активно просуває офіційний Пекін, — це спроба Китаю збудувати транспортний літак, подібний до С-130 «Геркулес». Це не так, бо китайські авіаконструктори як взірець вибрали А-400 міжнародного концерну «Аеробус». Американці вміють рекламувати свої вироби, тому скористалися нагодою ще раз нагадати про свій «Геркулес», який уперше піднявся в повітря ще в 1956 році і навіть після модернізації застарів безповоротно. 
 
У категорії «Геркулеса» Китай має літаки Y-8 та Y-9, збудовані на базі нашого АН-12. Новий Y-30 буде не подальшим розвитком Ан-12, «Юнь-8» чи «Юнь-9». За своїми запроектованими характеристиками він стане грізним конкурентом для того ж модернізованого американського «Геркулеса», бо його експлуатаційні показники будуть кращими. 
Китайські літакобудівники за останні роки стали майстрами своєї справи, і проектують літаки точно для потреб своєї країни. Розмови про копіювання, які супроводжують чи не кожну публікацію про китайські вироби, — то пусте, від «нема чого написати». У всьому світі складні вироби роблять з оглядом на вже існуючі, бо фінансовий ризик у разі невдачі надто великий. Усі фірми світу до певної міри копіюють вироби конкурентів. 
 
Китайці неохоче публікують матеріали про своє літакобудування. Згідно з коментарями, «Юнь-30» спроектований і будується на заводі фірми Shaanxi Aircraft Industries Company (SAC) в місті Шаньсі. Фірма випускала китайські варіанти АН-12, а потім уже доопрацьовані Y-8 та Y-9. Дещо про проектування цією фірмою нового літака вантажопідйомністю 30 тонн стало відомо раніше виставки в Жухаї, що відбулася торік, але писали про літак Y-19. Сьогодні стало відомо, що Y-19 і Y-30 — це різні проекти, бо китайці спроектували відразу два літаки, а перевагу віддали більш новому Y-30. Його конкурентом був літак на основі «Юнь-9», але не з турбогвинтовими двигунами, а новими турбовентиляторними.
 
На «Юнь-30» будуть встановлені чотири перспективні турбогвинтові двигуни WJ-10 потужністю до 6700 к.с. На АН-12 двигуни розвивають потужність максимум 5000 к.с. Ці двигуни розробила практично не відома в Україні китайська фірма China National South Aviation Industry Company (CNSAIC) із міста Чжучжоу провінції Хунань, використавши новітні досягнення з усього світу. 
Велика сумарна потужніть чотирьох двигунів свідчить про використання «Юнь-30» як тактичного літака для транспортування бойових машин піхоти або артилерійських систем у зону бойових дій, iз посадкою на ґрунт. Китайці створили нову бойову машину піхоти вагою не менше 20 тонн, тому новий літак вантажопідйомністю 30 тонн буде доброю підтримкою для підрозділів на полі бою, бо прибуде з групою прикриття, вантажопідйомність це дозволяє.
 
Для цивільного використання та експлуатації літака з аеропортів така велика потужність чотирьох двигунів не потрібна, можна літати з двома. Отже, китайці на базі «Юнь-30» можуть швидко створити новий вантажний цивільний літак iз двома двигунами, і він знайде покупців у всьому світі. Український варіант АН-70 iз двома двигунами так і залишається блакитною мрією, хоч він міг би забезпечити розвиток всієї програми. 
 
Презентували макет «Юнь-30» на авіаційній виставці в Жухаї ще минулої осені. Це означає, що український Ан-70 китайці не взяли як прямий прототип і навряд чи колись куплять. Причина одна — програма Ан-70 iз різних причин не знайшла попиту ні в Україні, ні за рубежами країни.