Відома приказка про те, що ті, хто прагнуть щось зробити, шукають можливості, інші ж — відмовки, була доведена неодноразово. Але особливо яскравою ілюстрацією цієї істини є ситуація, що склалася сьогодні в українському театрі. У той час, як одні нарікають — до речі, цілком об’єктивно! — на фінансову скруту, що гальмує або й перекреслює найкреативніші плани-ідеї, інші анонсують масштабні фестивалі і проводять їх на дуже пристойному рівні. Наприкінці травня театральна Україна пофестивалила від душі: «Класика сьогодні» (Дніпродзержинськ), «Сцена людства» (Черкаси), «ЧеховФест» (Суми), «Час театру» (Івано-Франківськ)… І, звичайно ж, «Мельпомена Таврії» у Херсоні, фестиваль, порядковий номер якого в контексті наших неспокійних буднів просто вражає: цьогоріч фест, ідеологом і натхненником якого є директор Херсонського театру ім. Миколи Куліша Олександр Книга, відбувся увісімнадцяте.
Серед вистав, які місцеві театрали та гості фестивалю очікували з особливим нетерпінням, фігурували «Історія коня» (театр ім.О.Грибоєдова з Тбілісі), «Пампушка» (Миколаївський театр), «Івонна — принцеса Бургундії» (Угорський театр з міста Вац), «Човен, що відпливає у пекло» (театр з Португалії, місто Брага), «Моя дорога Литва» (народний театр «Пілайте» з Вільнюса), «Однорукий» (Київський Молодий театр), «Комедія помилок» (Чернігівський театр ім. Т. Шевченка), «Вій 2.0» («Дикий театр» з Києва), «Лондон» (моновистава за п’єсою Павла Арьє), «Оскар» (легендарна лялькова постановка Івана Урицького, що цьогоріч стала рекордсменом «Київської пекторалі») … Усі ці та інші вистави зібрали аншлаги, всі залишили за собою шлейф неймовірних вражень та емоцій. Хтось отримав цілком заслужені нагороди (до речі, «Мельпомена Таврії» має чимало номінацій, а отже, й переможців чи не найбільше з усіх фестивалів)… А хтось, як то актриса Херсонського театру імені Куліша Тетяна Проворова, змусив глядачів переконатися в тому, що театральні емоції можна прирівняти до шокового стану. Її «Порожнеча» — це сповідь акушерки абортарію, яка особисту трагедію аналізує в контексті трагедії суспільства, в якому мами не навчилися любити своїх дітей, діти — поважати батьків, а у відповідь на зауваження або косий погляд можна запросто отримати смачний матюк і камінь, що полетить прямісінько в обличчя.
Завершувала фестиваль знакова постановка «Ніч на полонині» за Олександром Олесем Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру. Офіційне відновлення діяльності цього театру, який залишив окуповану територію, на українських теренах, у Сіверськодонецьку, датується груднем 2014 року.
«Прем’єра «Ночі на полонині» мала відбутися в жовтні 2014-го, та, на жаль, не відбулася, — розповідає подробиці цієї роботи режисер-постановник вистави Сергій Павлюк. — Працювалося дуже важко, адже актори молоді, зі старого складу лишився лише один хлопець з балету, і ми все робили з початку. Там дуже жахливі умови, театр в аварійному стані, і прем’єра відбулася не в театрі, а в Будинку культури. Тут постановку перенесли на «Чумацьку криницю», труднощів не було, ми тренувалися біля театру в парку».
Також протягом фестивального тижня працювала вже традиційна для «Мельпомени Таврії» «Зелена зона», де проходили читки п’єс, майстер-класи, презентації книг відомих українських авторів… У рамках фестивалю відбулася й Всеукраїнська нарада директорів та художніх керівників театрів України, на якій обговорювали питання введення контрактної системи у театрах.
Кращі вистави за версією «Мельпомени Таврії» — «Vій 2.0.», «Комедія помилок» та «Однорукий».
ПРЯМА МОВА
«Цей фестиваль ми присвятили 25-й річниці Незалежності, — говорить очільник форуму Олександр Книга. — Швидко пролетіли дев’ять днів. З одного боку, вони були важкими, ми майже не спали, а з іншого — шкода, що фестиваль завершився. Мені дуже приємно, що до нас злетілося дуже багато друзів, приїхало 29 театрів, директори театрів із різних куточків України. Дуже приємно, що наші зусилля впродовж усіх 18 років довели, що Херсон наприкінці травня стає театральною столицею України. Я вдячний херсонському глядачу, який приходив до театру, кожного дня у нас були повні зали. Це говорить про те, що театр живе».
Статистика «Мельпомени Таврії» за 17 років:
— Загальна кількість вистав — 269.
— Кількість театрів, що брали участь у фестивалі, — 108, міст — 61, країн — 14.
— Найпоширеніший автор — Микола Гоголь (12 вистав), Антон Чехов (9 вистав), Уїльям Шекспір (8 вистав).
— Найпоширеніша вистава — «Одруження», М. Гоголь (4 рази), «За двома зайцями», М. Старицький (3 рази), «Лісова пісня», Л. Українка (3 рази).
— Найвіддаленіші міста-учасники:
— Брага, Португалія — 4282 км.
