«Бусики» приречені,

09.10.2004
«Бусики» приречені,

Такі вагончики хочуть запустити на Трухановому острові та в аеропортах. (Фото Олега ФЕДОНЮКА.)

      Чоловік із дипломатом під пахвою відчайдушно розігнався і кинувся просто в натовп. Від його натиску люди незадоволено шуміли, але вперед нахабу не пустили. За мить двері тролейбуса голосно рипнули, притиснувши до скла пасажирів-щасливчиків. Бунтар залишився на зупинці. «Це вже у третій не вліз!» — ніби виправдовуючись, пояснив чоловік бабусі, котра спостерігала за цією сценою. Штурмувати двері автобусів, тролейбусів, трамваїв і маршруток у годину пік щодня доводиться кожному киянину. Столичні чиновники хоч і неохоче, але визнають, що нинішній рухомий склад майже не придатний для обслуговування. От тільки коштів для його оновлення не вистачає... Хоча й обіцяють, мовляв, усі столичні трамваї реконструюють до 2007 року. Тоді як 150 нових автобусів на вулиці столиці можуть вийти вже цьогоріч.

 

      Голова транспортної комісії Київради Володимир Гриненко закупівлю такої великої партії автобусів пояснює необхідністю зменшити на вулицях Києва кількість «бусиків». «Маршруток на вулицях нашого міста утричі більше, ніж комунального транспорту. Саме вони призводять до найбільших пробок. Ми збираємося максимально скоротити однакові маршрути і таким чином покращити транспортну розв'язку столиці», — розповів «УМ» генеральний директор Київпроекту Олег Овдій.

      Втілити такі наполеонівські плани у життя досі не дозволяв брак комунального рухомого транспорту. «Для того щоб скоротити кількість маршруток, спершу треба запустити достойний рухомий склад, — розповідає Володимир Гриненко. — А що у нас є зараз? 18-річні «Iкаруси», які, не доїжджаючи до кінця маршруту, сходять із рейсу, протиставляти «бусикам» безглуздо».

      Водночас Володимир Іванович додає, що після останнього запуску партії нових автобусів уже на сьогодні Київпастранс має 30 відсотків виручки. Тож нові півтори сотні автобусів наважився закуповувати у кредит під заставу власного майна. Які саме машини обрано для киян, київська влада поки що не зізнається. «Буде проведено тендер, і найкращий автобус ми купуватимемо у переможця», — повідомив «УМ» начальник Київпастрансу Микола Ламбуцький.

      Уже зараз подейкують, мовляв, цього разу рухомий склад столичні транспортники збираються купувати не у мінських виробників, як це було раніше, а на Львівському автомобiльному заводі. Щоправда за умови, що вітчизняні ЛАЗи львів'яни зроблять дешевими і з низькою підлогою. А от від закупівлі тролейбусів і трамваїв Київпастранс поки що утримується. Їх у Києвi ремонтують за допомогою спеціальної технології. «Після генерального ремонту трамваї виглядають не гірше сучасних моделей, а зі старого в них залишається тільки корпус. Всю «начинку» салону ми повністю замінюємо», — поділився Микола Ламбуцький.

У Києві з'явиться

унікальний трамвай

      За його словами, перший повністю відреконструйований трамвай мають запустити на лінії 1-го короткого від Південної Борщагівки до залізничного вокзалу вже за два роки. Свого часу мешканці Борщагівки швидкісний називали «борщагівським метро», оскільки нічого іншого в центр міста просто не ходило. Тепер оновлений маршрут дійсно нагадуватиме метро. І якщо зараз трамвай рухається зі швидкістю 12 кілометрів за годину, то після оновлення вона зросте до 25. Крім того, після реконструкції він здатен буде перевозити на шість тисяч пасажирів більше. «Цей швидкісний трамвай стане чимось середнім між звичайним трамваєм і московським легким метро, — пояснює «УМ» Олег Овдій, — він навіть матиме звукопоглинаючі екрани і майже не створюватиме шуму». Водночас його колега з Київпроекту Віктор Рєзніков переконує, що нічого унікального в цьому немає. «Швидкісний трамвай на Борщагівці ще в 1979 році провозив 25 тисяч пасажирів за годину. Це був перший в СРСР трамвай, який уже тоді мав завдатки нинішнього легкого метрополітену. На кожній його зупинці були чергові й начальники станцій. Тепер ми хочемо лише реконструювати його», — каже Віктор Абрамович. Щоправда, перш ніж прокататися на оновлененому маршруті, киянам доведеться потерпіти суттєві незручності. Адже для того, щоб втілити задум у життя, будівельникам доведеться повністю перекладати шпали, а отже, добиратися до вокзалу, щоб майнути на дачу, буде не так і легко. Втім проводити роботи обіцяють поступово з частковим збереженням руху.

Не все метро — «підземка»

      А от справжнє легке метро хоча й не скоро — років через п'ять — будувати в столиці таки будуть. Найбільш реально, що його лінії в першу чергу «простягнуться» в сторону Осокорків, Позняків і Троєщини. А у далекій перспективі легким метро можуть з'єднати з Києвом навіть Вишгород і Гатне.

      Як уже писала «УМ», розпочати будівництво легкого метро київська влада вирішила після поїздки до Москви. Там унікальне метро збудували в новому мікрорайоні. Переваги легкого метро в тому, що для його спорудження не потрібно застосовувати складні технології буріння під землею, а у його компактних спарених вагонах поміщатиметься близько двохсот чоловік. Рухається легке метро набагато швидше за трамвай, причому ніякого стукоту коліс пасажири майже не чують завдяки шумозахисному екрану і звукоізолюючим вікнам. Сорок вагонів легкого російського метро коштують 200 мільйонів доларів. Київські спеціалісти заявляють, що, за нашими мірками, це надзвичайно дорого, тому нині на Кременчуцькому вагонобудівному заводі вже розробляється український варіант легкого метро, яке бiгатиме Києвом.

      Крім того, минулого тижня на Гостомельському полігоні столична фірма продемонструвала  свою нову розробку вагонів, які можна запустити у столиці. Назвати їх легким метро було б занадто сміливо, не схожі ці вагончики й на трамваї. Тож столичні транспортники зголосилися, що представлена модель буде новим видом транспорту, який, імовірно, застосовуватимуть для сполучення різних терміналів у аеропортах та як оглядові потяги для найбільших столичних виставок. Можливо, такий міні-потяг запустять і на Трухановому острові, де він буде працювати як екскурсійний.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>