У Росії дуже швидко приймають екстремістські закони. Все почалося з того, що глава слідчого комітету Бастрикін у своєму інтерв’ю розповів про план протидії Росії, як він це назвав, інформаційній війні. Росіяни вважають, що проти них ведуть інформаційну війну, серед чого — пропаганда людської гідності, прав людини тощо. Ось вони збираються їй протидіяти. Сам Бастрикін як приклад навів Китай із його заборонами на інтернет і Північну Корею. Такий самий курс на ізоляцію тепер і в Росії.
У цих екстремістських законах є дуже хороша характерна ознака — це антиправові закони хоча б із тієї точки зору, що вони трактують екстремізм не як дію, насильство або заклик, а як незгоду з курсом Кремля, з військовою агресією проти України та інших країн. І це покарання за думку і за абсолютно антиправові моменти.
У російській історії вже є подібні приклади. Ще 1928 року в тодішній радянський Кримінальний кодекс було прийнято 58-му статтю — про державні злочини і контрреволюційну діяльність. Вона теж дуже широко трактувала поняття права. Людину могли знищити за анекдот, якусь її позицію або просто навіть за інтелігентне обличчя.
Застосування цієї статті стало початком табірної економіки, яку потім щосили використовував Йосип Сталін.
Те саме спостерігаємо в Росії зараз у зв’язку з прийняттям антиекстремістських законів. З одного боку, коли ми бачимо, що відбувається в Російській Федерації і які рішення ухвалює їх Дума, ми, природно, розуміємо, що йдеться про нагнітання атмосфери страху, про посилення боротьби з незгодними тощо. Ми повинні розуміти, що РФ — це країна, яка зробила курс на ізоляцію. Вона не має коштів для свого подальшого існування, не кажучи вже про розвиток.
Цілком можливо, що написання і прийняття подібних статей передбачає повернення в ті часи Радянського Союзу, коли спостерігалася заборона на переміщення (це щодо питання про заборону в Росії хостелів), на будь-яку думку, яка засуджує або хоча б ставить під сумнів політику партії.
Можна відверто сказати, що в Російській Федерації бути незгодним із Кремлем — смертельно небезпечно. Людину можуть знищити, посадити, підставити або навіть убити. І для цього там ухвалюють відповідні закони.
Цілком можливо, що йдеться про розширення бази для посадок і для подальшого використання рабської праці, щоб підтримати російську економіку та російську державу.
Якщо говорити менш конспірологічно, то закон про екстремізм, який ухвалює Дума, дуже сильно змінює тенденцію. Якщо раніше незгодним людям говорили «не подобається — валіть», то зараз їм дають зрозуміти, що ви не підете.
Зрозуміло, що цей закон насамперед спрямований на жителів окупованого Криму. Багато з них своєю базовою державою досі вважають Україну. Ось їм дають зрозуміти, що якщо ви стверджуватимете, що Крим належить Україні, а не Російській Федерації, ви просто не виїдете звідти.
Чим це закінчиться? Якщо дивитися за тенденціями, то Російська Федерація прийняла всі ознаки культу й справжнього шовінізму. Коли вони повертаються до якихось базових ідеологічних точок, як Сталін і його перемога у війні, репресії, табірна економіка, то вони ж не обов’язково діятимуть так, як це було в історії. Цілком можливо, що ми спостерігаємо спроби Кремля домогтися лояльності свого населення з точки зору віри й шовінізму. Людей переконали, що подібними методами колись їхня країна прийшла до перемоги та економічного зростання. Але, застосовуючи ці методи сьогодні, Кремль фактично отримує індульгенцію на своє подальше існування. Завдання Путіна — максимально довго втриматися при владі. Все, що робить путінський режим, імітуючи сталінізм, не має відношення ні до сталінських репресій, ні до радянського руху до соціалістичного раю. Це все заради зміцнення та порятунку однієї людини — Путіна.
Але вони хочуть дати сигнал суспільству, що ось почекайте, так уже було і ви знаєте, що все це привело до зростання, розквіту та наявності радянського раю. І зараз вам є заради чого терпіти й чекати.
Лариса ВОЛОШИНА, український журналіст, публіцист
(сайт «Обозрєватель»)