Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Глиняних справ майстер Ярослав Чабанюк iз дружиною. («Рукотворів».)
У «Мистецькому арсеналі» у Києві пройшов другий Міжнародний фестиваль традиційних культур «ЕтноСвіт». Гаслом чотириденного, насиченого величезною кількістю подій фесту стало «Відкрий інших — пізнай себе!». Більше 250 учасників з України та світу представили традиції, ремесла, народні технології.
Яскрава концертна програма від фольклорних колективів iз різних країн; національні страви; лекції та майстер-класи, гарний настрій та приємне спілкування були забезпечені усім присутнім щодня. А була ще й «Травнева ніч» просто неба. Ніч традиційного танцю — нова традиція, яка набула швидкої популярності у багатьох країнах Європи. Це один iз найцікавіших культурних форматів, який збирає сучасних молодих музикантів, співаків, танцівників. Учасниками програми у Києві стали, зокрема, колективи «Занедбанці», «Орелі» і «Буття» з Києва, харківський «Муравський шлях», «Сільська музика» з Рівного, «Шавлего» (Тбілісі, Грузія), «Фольклорна школа Кіхну» (о. Кіхну, Естонія), грецьке товариство «Енотіта» (Україна — Греція), «Сєта» (Мінськ, Білорусь).
Спеціальна програма «Простір глини» познайомила відвідувачів з унікальним та універсальним природним матеріалом, на основі якого ми отримуємо інформацію про культурні та цивілізаційні пласти. Ті, хто працює з цим матеріалом, переконані: глина — це явище, матеріал, форма, історія, феномен і всесвіт — бо її втілення та прояви сягають безмежності: із давнього минулого і до безмежного майбутнього. У рамках фестивалю працювала археологічна виставка, історію використання глини на території України з VI тис. до н. е. до ХХ ст. н. е. Усі охочі відчули дотик цього природного матеріалу на Трипільській толоці.
Українські майстри упродовж чотирьох днів представляли розмаїття давніх ремесел: бондарі, що руками виготовляють дерев’яні діжі для вина та соління; гуцули, які з овечої вовни прядуть нитки і тчуть теплі ковдри — ліжники; писанкарі, які використовують способи фарбування яєць природними барвниками, виготовленими з рослин; майстри музичних інструментів, які шукають повалені блискавками дерева для виготовлення бандур та скрипок; майстри лозоплетіння, що плетуть з лози та спеціально викопаного на лісоповалі кореня сосни... Живу народну традицію демонстрували найкращі майстри з міст та глибоких сіл Полтавщини, Слобожанщини, Наддніпрянщини, Полісся, Поділля, Гуцульщини і Криму.
А «Кодима-фест» презентував у «Мистецькому арсеналі» інтерактивне дійство «Весільний обряд села Шершенці Кодимського району». І запросив усіх відчути красу та глибину традиційної творчості Південного Поділля й інших культурних регіонів у перший місяць літа, на Трійцю, уже на просторах подільського села Івашків на Одещині.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>