Венесуела вже майже тиждень потопає у протестах за відставку президента Ніколаса Мадуро. Мадуро ще на 60 днів до загальних 120 продовжив дію надзвичайного стану в економіці країни та дію своїх розширених повноважень. Після того парламентарії Венесуели визнали таке рішення антиконституційним. Та Ніколас Мадуро і не думає підкорятися рішенню парламенту: «Національна асамблея хоче усунути мене та зв’язати мої руки, а знаєте чому? Якби я був заблокований, не було б надзвичайного стану, і тоді ми взагалі не могли б нічого робити».
У столиці Венесуели Каракасі масові протести проти президента-соціаліста не вщухають четвертий день поспіль. Поранення в сутичках iз поліцією отримали більш як 50 учасників акції. Правоохоронці затримали багатьох демонстрантів під час спроби увірватися до Національної виборчої ради (місцевої ЦВК). Але опозиційній Коаліції демократичної єдності вдалося передати главі Виборчої ради Луїсу Еміліо Рондону петицію з вимогами демонстрантів. Документ вручили двічі кандидат у президенти Венесуели Енріке Капрілес та спікер парламенту Енрі Рамос Аллуп.
У грудні минулого року опозиція вперше за останні 17 років перемогла на парламентських виборах. Протестувальники вимагають оголосити референдум щодо відставки Мадуро та провести його за прискореною процедурою. За це вже зібрали майже три мільйони підписів. Опозиція не хоче, щоб протистояння дійшло до народного повстання та кровопролиття. «Ми прагнемо уникнути суспільного вибуху, тому підтримуємо вирішення конфлікту згідно з Конституцією, мирно і демократично», — запевнив лідер венесуельської опозиції Енріке Капрілес. Протести відбуваються як у столиці, так і в інших містах країни.
Президент запевняє, що рішення продовжити дію надзвичайного економічного стану в економіці він ухвалив через економічну війну, яка нібито ведеться ззовні США та країнами ОПЕК. Утім цифри свідчать не на його користь. Наднизькі ціни на нафту та економічний колапс призвели до паніки та невдоволення серед населення, яке страждає від нестачі їжі, високої інфляції, частих відключень електроенергії та водопостачання. І це притому, що Венесуела має найбільші у світі запаси родовищ нафти. Але падіння світових цін на «чорне золото» та відмова великих нафтових компаній співпрацювати з Венесуелою після того, як марксистський уряд відібрав у них родовища у національну власність, поставили країну на край глибокої прірви.