Якщо є на світі чоловічий ідеал, то це, напевно, він. Ось перед нами розгортаються сторінки історії: на телеекрані — відважний козак верхи на баскому коні сміливо летить на зустріч ворогу з піднесеною булавою. А ось уже сучасні герої: судячи з усього, колишні військові із суворими й мужніми обличчями, очевидно, подолавши нелегкі життєві дороги, зібралися разом як вірні побратими. Інша компанія — на пікніку: аналогічно м’язисті, маскулінні типажі уособлюють, як наголошено, «справжню чоловічу дружбу». Перелік сюжетів — вельми широкий: патріотичні ультрас на футбольному стадіоні, самовпевнені мачо, оточені жіночою увагою... Але всіх їх об’єднує одне: це — рекламні ролики виробників алкоголю. Їхні герої, всуціль класні, героїчні, «мужні, справжні», пов’язані однією ниточкою, чи то пак пляшечкою. Та й чи може бути інакше? Це ж чоловічий світ!..
Крапля точить камінь частотою падіння
Принаймнi саме таку думку намагаються нав’язати споживачу виробники реклами. І ось тут криється найцікавіше. Пересічний глядач, споглядаючи її з дня у день, навіть не здогадується, що відбувається насправді. На перший погляд, вам просто намагаються репрезентувати й продати якийсь хмільний трунок — горілку, пиво, коньяк. Насправді ж маніпулятивними способами прагнуть досягти зміни свідомості й продати не стільки товар, скільки бренд, як максимум — продати певний стиль життя. При чому стиль віртуальний, якого годі шукати в реальності. Бо незрежисовані, живі сюжети навряд чи когось приваблять, проте вражають не менше. Це історії людей, які пропили свої долі — родини, домівки, пристойні посади, статки, честь і гідність. Багато хто опинився на вулиці й давно вже не грає м’язами й не приваблює жінок, втратив друзів (тих самих, «справжніх») і самоповагу.
Тому виробникам алкоголю будь-що треба розірвати цей причинно-наслідковий зв’язок у свідомості споживача: «чарка — ризик — падіння — соціальне дно». Натомість вибудувати інший, що пов’яже алкоголь із красою, успіхом, статками, високим соціальним статусом, зрештою — з мужнім світом «справжніх» чоловіків. І це можливо, бо крапля, як відомо, точить камінь не силою, а частотою падіння. Ось уже й дівчатам видається, що варто взяти в руку банку пива — і довкола затанцює натовп захоплених шанувальників. Круто! Напередодні ж червоних дат щогодини якийсь дядько допитується з телеекрана: «А свято де?», маючи на увазі пляшку. Ось вам і новий логічний ланцюжок: свято — випивка, випивка, відповідно, — свято. Вловлюєте?
Підчепити на цей гачок осіб із розвинутим критичним (чи, як деколи кажуть, скептичним) мисленням складніше. Довірливого глядача — значно легше. І вже зовсім просто знайти потрібні «кнопки управління» в підлітка чи дитини. Тому наймолодша аудиторія є найперспективнішою. Не забувайте: минає кілька років — і вона перетворюється на дорослих споживачів, у яких сформовані необхідні уявлення про те, що таке «справжнє», «чоловіче», «патріотичне». І ці уявлення вони втілюють у своє життя. З якими результатами? Про це розповідає президент Української асоціації споживачів Олег Самчишин:
— Згідно з даними, які оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Україна нині посідає п’яте місце у світі за рівнем вживання алкоголю на душу населення. Перед у цьому рейтингу веде Молдова, але Україну й Росію названо серед країн із найбільшим ризиком пияцтва в Європі. Бо вони мають найвищий (5 балів) показник ризику захворювань, пов’язаних із вживанням алкоголю. Водночас, за нещодавно оприлюдненими даними ВООЗ, алкоголь є причиною майже 4% всіх смертей у світі. Тобто від зловживання спиртним гине більше людей, ніж від СНІДу, туберкульозу і воєн. І Україна — серед країн із найвищим рівнем смертності в результаті пиятики. Зловживання спиртним в Україні стало питанням національної безпеки! І за такої критичної ситуації спостерігаємо широку рекламну, даруйте на слові, дебілізацію населення, спрямовану на подальшу алкоголізацію суспільства.
Перекрити «лазівки» у законі
Саме тому Українська асоціація споживачів разом із Всеукраїнською спілкою організацій багатодітних та Вінницьким, Тернопільським, Маріупольським, Криворізьким, Харківським об’єднаннями споживачів звернулася до Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України з громадським зверненням, в якому просить звернути увагу на численні скарги споживачів, в тому числі багатодітних сімей, на безконтрольний показ по телебаченню цілодобової реклами знаків та назв, під якими випускаються алкогольні напої. Таку можливість дають деякі «лазівки» в Законі України «Про рекламу». Аби перекрити їх, просимо доповнити закон чітким обмеженням: «Дозволяється спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів із використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускаються алкогольні напої, з 23-ї до 6-ї години». Ось нехай і рекламують спиртне о пізній порі й для дорослої аудиторії, а не промивають мізки юнацтву.
Юрист-координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Івано-Франківській області Юрій Вацик каже : «Рекламні ролики алкогольних брендів не тільки впливають на ставлення до певної торгової марки, формують впізнаваність бренду, а й дають зрозуміти, навіть опосередковано, що вживання спиртного — це нормально, природно. І ось тут нам треба замислитися над такими поняттями, як суспільний інтерес і суспільне благо».
Пан Юрій наголошує: «Кожен бізнес потребує реклами для свого розвитку. Алкогольний бізнес в Україні наразі дуже добре розвинутий. Але чи потребує наше суспільство його подальшого поступу, і так перебуваючи в числі світових лідерів із вживання алкоголю? Суспільний інтерес і суспільна користь мають переважати над корпоративними інтересами. Так, бізнес платить податки, але маємо визначити свої пріоритети. Чи будуть ними право кожної людини на життя і здоров’я нації (за яке відповідальна держава)? Бо на шальках терезів, з одного боку, певні надходження до бюджету, а з іншого — видатки на фінансування лікувальних закладів, які надають допомогу залежним від алкоголю особам, і збитки від кримінальних злочинів, вчинених у стані алкогольного сп’яніння, в тому числі смерті людей як у ДТП, так і загалом від зловживання спиртним. Чи варті людські життя тих грошей, і як їх можна оцінити? Нам потрібно зважити, що суспільству корисніше — дозволити рекламу хмільних трунків чи обмежити її. Як на мене, другий варіант має більше плюсів, допоки країна не повернеться до якогось прийнятного рівня споживання алкоголю».
Якщо зараз немає коштів на реалізацію ефективних соціальних проектів, спрямованих на запобігання алкоголізму (адже країна має багато інших проблем, що поглинають значні фінансові ресурси), то слід подумати про заходи, які не потребують додаткових капіталовкладень. Тому пропозиція Української асоціації споживачів та Всеукраїнської спілки організацій багатодітних доречна в цій ситуації, бо не передбачає ані залучення коштів, ані особливих зусиль з боку держави.
ДОСВІД ІНШИХ
Першість — заслуга не чарки
Серед країн, які забезпечують захист своїх громадян від шкідливої дії алкогольної реклами, — Швейцарія, де заборонена реклама хмільних трунків на телебаченні, радіо, у громадських місцях, громадському транспорті, на спортивних та молодіжних заходах. Окремо наголошується, що алкогольна продукція не може бути використана як приз на спортивних заходах і не може рекламуватися на будь-якій упаковці, окрім упаковки самого напою.
У Португалії звертають увагу на те, щоб у рекламі алкоголю в жодному разі не використовували національні символи.
В Ісландії реклама алкоголю на радіо й телебаченні цілковито заборонена (зокрема і на кабельному), у зовнішніх рекламних носіях та в кінотеатрах. Певні обмеження діють на її публікацію у друкованих ЗМІ , а допускається вона безпосередньо в місцях продажу випивки.
Подбали про захист споживачів і шведи — їх законодавство забороняє рекламу алкоголю міцніше за 2,25% в усіх ЗМІ. Побачити її можна тільки у спеціалізованих журналах і місцях продажу трунків.
У Китаї пильнують за тим, щоб реклама спиртних напоїв не асоціювалася із соціальним успіхом, такими привабливими рисами вдачі, як сміливість; щоб не давала зрозуміти, ніби алкоголь може стимулювати чи розслабляти, поліпшувати здоров’я чи інтимне життя.
В Індії реклама спиртного взагалі заборонена на державних телеканалах.
У Норвегії заборонено спонсорство алкогольними компаніями спортивних та молодіжних заходів.
У Данії заборонено пов’язувати рекламу випивки зі спортом, існує заборона на спонсорство виробниками алкоголю будь-яких видів спорту, на рекламу спиртного у спортивних журналах і виданнях, орієнтованих на дітей та підлітків.
Бельгійці заборонили рекламу алкоголю на державному телебаченні, на радіо, пропозиції міцних напоїв не побачите на комерційному телебаченні. А в існуючій рекламі заборонено пов’язувати споживання спиртного із соціальними чи професійними успіхами.
У Великобританії існуючі види реклами випивки не повинні містити в собі натяки на те, що її вживання підвищує розумові, фізичні, сексуальні можливості, мужність чи жіночність або сприяє спортивним досягненням. Існують жорсткі обмеження її появи на телебаченні, а відома медіа-корпорація ВВС взагалі відмовилась від розміщення реклами алкогольної продукції. І це зовсім не зашкодило ані її авторитету, ані успіху.
Наталія ЯСИНСЬКА,
журналіст, практичний психолог