Петрів батіг

Куди котиться рейтинг?

Але спочатку новий голова фракції має замислитися над тим, що робити з катастрофічним «просіданням» рейтингу БПП. Березневе опитування Центру Разумкова вивело у лідери електоральних симпатій Опозиційний блок (11,3%). Опоблоку в спину дихає «Самопоміч» (11,2%) та Блок Порошенка (11,1%). Усі три сили мають майже однакову популярність, а різниця у відсотках перебуває, як кажуть соціологи, «в межах статистичної похибки».

Дещо іншу картину народних вподобань засвідчує група «Рейтинг». За даними, опублікованими у квітні, найбільшою підтримкою серед партій користується «Батьківщина», котра має 13%. На другому місці — Опоблок з 11% підтримки, а Блок Порошенка з 9% посідає навіть не третю, а п’яту сходинку. Це — дослідження того, як ставляться українці до політичних сил, проведені з прицілом на дострокові парламентські вибори. Водночас якщо фантазувати на тему виборів президентських та вимірювати особистий рейтинг Петра Порошенка, то картина вийде набагато похмурішою.

На даний момент глава держави може похвалитися підтримкою на рівні 10%. Тоді як навесні 2014-го, перед своїм обранням, Петро Порошенко мав рейтинг 56%, що й дозволило йому бути обраним за один тур. За два роки каденції Президент втратив 46% підтримки, а це означає ще й те, що його рівень популярності зрівнявся з популярністю Юлії Тимошенко.

Але й це не кінець історії. За умови, коли обидва ці політики виходять у другий тур, перемога дістається Юлії Володимирівні — так, принаймні, випливає з березневих опитувань КМІСу. Звісно, шальки терезів ще можуть хитнутися i в інший бік, але й сьогоднішніх даних достатньо, аби Петро Порошенко втратив спокійний сон.

Знаючи про досить скромні перспективи свого лідера, БПП заздалегідь почала розкручувати тезу про те, що дострокові вибори парламенту означатимуть реванш «екс-регіональних», проянуковичівських сил. Так воно і є, Опозиційний блок має всі шанси вийти на перше місце та сформувати у майбутньому парламенті коаліцію «під себе» чи довкола себе, але хто винен у такій ситуації? Хто, як не чинна влада, призвела до підйому популярності тих, хто мав би опинитися за бортом активного політичного життя?

Саме такий «посаг» у вигляді вкрай складної для БПП ситуації отримує Ігор Гринів, новий голова фракції БПП і новий головний політтехнолог цієї партії.

Завдання для Гриніва

Утiм щодо його «новизни», то твердження вийшло не зовсім коректним. Гринів у політиці — давно, навіть дуже давно. Він стояв біля витоків Народного руху, він же допомагав розбудовувати «Нашу Україну». Гриніва було б неправильно назвати «сірим кардиналом» тієї чи іншої політичної сили, він просто віддає перевагу тому, аби триматися в тіні топових політиків і не вести з ними баталії за ті чи інші преференції або посади.

«Пан Гринів був відомим політтехнологом. Він колись вів до успіху і «Нашу Україну», і Ющенка, і кампанія однотурового Президента Порошенка — велика заслуга пана Гриніва. Те, що досвідченого політтехнолога Гриніва призначили керівником фракції, говорить про те, що, незважаючи на всі зауваження, що виборів найближчим часом не буде, БПП усе ж буде готуватися до виборів. Кандидатура Гриніва на це ясно вказує», — зауважує політолог Андрій Золотарьов.

«Гринів точно є непересічною людиною, він є професіоналом своєї справи, він досвідчений парламентарій, і він може бути керівником фракції. Це однозначно. Але хочу сказати, що з приходом нового лідера фракції потрібні нові фракційні комунікаціі», — зазначає нардеп від БПП Валерій Карпунцов. Він має на увазі внутрішню неоднорідність БПП, наявність у фракції власної опозиції та окремих груп впливу. Все це Гриніву доведеться тримати під жорстким контролем, аби сміття не виносили за поріг і не псували Президентові й без того підупалий рейтинг.

Для підтримання дисципліни всередині фракції Гринів має користуватися авторитетом серед депутатів. З одного боку, «тиха» позиція Ігора Гриніва, котрий ніколи не йшов до мети по чужих головах, означає те, що він не має в парламентському середовищі ані ворогів, ані помітних недоброзичливців. З іншого ж боку, саме ці його якості можуть означати й брак «послуху» зі сторони колег по фракції, адже навряд чи з Гриніва вийде така собі «залізна рука».

Цікаво, що свого часу саме Гринів придумав ключове гасло для президентської кампанії Порошенка, з яким той і виграв вибори — «Жити по-новому!». Після перемоги глава держави призначив нинішнього главу фракції БПП спочатку своїм радником, а потім і заступником глави адміністрації Президента. Але, перш за все, Гринів займався підготовкою до дострокових парламентських виборів-2014. Він знову відповідав за стратегію кампанії і знову придумав девіз для партії Президента: «Час єднатися!».

Однак згодом соратники по штабу БПП звинуватили Гриніва у провалі: партія Президента посіла друге місце, пропустивши вперед «Народний фронт» Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова. Після тієї кампанії Гринів, що називається, «відійшов від справ» у центральному штабі БПП. За однією версією, Порошенко повірив у неспроможність Гриніва бути корисною партійною фігурою, за іншою — Гринів пішов сам.

Однак коли постало питання про нового голову фракції БПП, інтриги не вийшло. Колишній очільник фракції Юрій Луценко заявив, що підтримує Гриніва. Після чого депутати тут же затвердили того на новій посаді. Альтернативних кандидатів ніхто так і не запропонував. Очевидно, в колах, близьких до Президента Порошенка, розуміють: на сьогодні Гринів — це оптимальна фігура. Блоку Порошенко не потрібен скандал в особі скомпрометованого Кононенка, а інших варіантів, як бачимо, не знайшлося взагалі.

Цікаво, що для самого Гриніва робота у фракції може виявитися непоганим стартовим майданчиком. Досвід фахівця з політтехнологій знадобиться Гриніву, щоб балансувати між різними групами депутатів у БПП, дехто з яких відверто воюють один з одним. Якщо Гринів зможе впоратися з норовливою фракцією, він має всі шанси перетворитися з непублічного технолога в політика першого ешелону. Але так далеко Ігор Гринів наразі, мабуть, не заглядає.