ГенпрокуратЮРА

Президент України вже має «свою» людину на посаді Прем’єр-міністра, голови Нацбанку, очільника Нацбюро з розслідувань. І це не кажучи про керівників тих міністерств чи парламентських комітетів, які за партійною квотою відійшли Блоку Порошенка. Для повного «комплекту» не вистачало лише поставити на чолі силових відомств персон, які були б безпосередніми креатурами Президента чи принаймні лояльними до нього людьми. «УМ» уже неодноразово писала про спроби парламенту ухвалити зміни до закону України про Генеральну прокуратуру, які б дозволили призначати у глави цього відомства чиновника без юридичної освіти. Мета подібної акції полягала в одному — віддати крісло Генпрокурора Юрію Луценку, голові фракції БПП та представникові близького президентського кола. Вчора, після кількох провалених спроб це зробити, Рада таки проголосувала за закон, який дозволить Луценкові посісти омріяне крісло.

Закон (реєстраційний номер 4645) дозволяє призначати Генеральним прокурором особу без вищої юридичної освіти. Його депутати підтримали 258 голосами. Досі, нагадаємо, законодавча база передбачала, що Генеральним прокурором України може стати лише особа, яка має повну юридичну освіту та досвід роботи в галузі не менш як десять років. Таким чином, законопроект дозволяє реформувати Генпрокуратуру через можливість введення в органи прокуратури фахівців у галузі права без належної підготовки. На цьому моменті прихильники закону акцентували особливо: адже прийнятий документ дозволить створити так звану генеральну інспекцію, яка буде чистити корумповані кадри прокуратури. Вони також наголошували на тому, що законопроект урегульовує законодавчу колізію, яка виникла після 15 квітня 2016 року, коли усі розпочаті розслідування, у тому числі і справа Майдану, мають бути передані до Державного бюро розслідувань, яке перебуває у стадії формування. Тепер справи, розпочаті не пізніше, ніж два роки тому, залишаться у віданні слідчих прокуратури.

Однак для всіх очевидним є те, що подібні доводи та міркування є другорядними. Генеральне завдання, якому вчора були підпорядковані дії депутатів, полягало саме у призначенні Луценка. Причому те, якими методами буде вирішене це завдання, його лобістів хвилювало мало. «Коломойський дав за «закон Луценка» 25 голосів, а газові олігархи з групи «Воля народу» покрили решту, яких не вистачало», — зазначив на своєму Фейсбуці депутат від БПП Сергій Лещенко. Він також описав й інші колізії вчорашнього дня: «Намагалися з Юрієм Левченком зареєструвати проект постанови про скасування голосування за «закон Луценка». Але от біда — у секторі реєстрації «раптово» зник інтернет, а внутрішня база парламенту перестала працювати, і... нічого неможливо зареєструвати. Поки розбиралися, Парубій зробив свою справу. Щойно підійшов до нього — «закон Луценка» ним уже завізований та направлений до Порошенка на підпис. Ось такий у нас новий спікер — «розводить» не гірше за Гройсмана!», — пише Лещенко. І додає: «Голосування за Луценка-Генпрокурора очікується сьогодні ж (тобто 12 травня) о 16 годині».

Загалом голосування за «луценківський» закон минало не без ексцесів. Представниця фракції «Самопоміч» віце-спікер Оксана Сироїд заявила, що законопроектом № 4645 Президент «кладе могильну плиту» на судову реформу, яка неможлива без реформи Генпрокуратури. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що «зараз відбувається змова», представники влади не соромляться домовлятися з «регіоналами», аби «в ручному режимі» керувати державою, а розраховуються за змову «корупційними потоками», митницями тощо. Підтримала колегу і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Вона зазначила, що практично кожне положення законопроекту №4645 порушує права людини — особливо в частині заочного судочинства, яке буде застосовано за 32 статтями Кримінального кодексу. «Не ганьбіть себе і голосуйте проти», — закликала вона. Лише лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак під крики «Ганьба!» закликав: «Хто за реальну зміну Генпрокуратури — тисніть кнопки». Після позитивного голосування за законопроект парламент взяв «тайм-аут», пiшов на перерву. Тим часом у тому, що наступним Генпрокурором України стане Юрій Луценко, сумнівів майже не лишилося — не для того було витрачено стільки зусиль, аби операція з призначення Луценка Генеральним прокурором зазнала фіаско.

А ТИМ ЧАСОМ...

Фракція «Блок Петра Порошенка» (БПП) у Верховній Раді у четвер, 12 травня, поновила на посаді заступника голови народного депутата Ігоря Кононенка. Як повідомили у прес-службі партії «БПП «Солідарність», рішення ухвалене абсолютною більшістю голосів. Нагадаємо, що на початку лютого 2016 року тодішній український міністр економічного розвитку й торгівлі Айварас Абромавичус подав у відставку, звинувативши наближеного до Президента парламентарiя Ігоря Кононенка в лобізмі і блокуванні роботи міністерства. У відповідь Кононенко заявив про складання із себе повноважень першого заступника голови фракції на час розслідування Національним антикорупційним бюро (НАБУ) висунутих проти нього обвинувачень. Народний депутат заперечував, що лобіював призначення кого-небудь на посаді в Міністерство економічного розвитку й торгівлі, та спростовував наявність у нього бізнес-інтересів у державних компаніях. НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за заявою Абромавичуса про участь у корупційних схемах Кононенка, проте не знайшло підтвердження тиску на міністра з боку депутата.