За тиждень в Україні спливає останній термін демонтажу радянських пам’ятників та перейменування вулиць і населених пунктів. Поки громадські активісти та міські чиновники обмірковують, де зберігати (і чи зберігати взагалі) усунені з громадського простору пам’ятки, мер Новгород-Сіверського виставив монумент Леніна на продаж. Бронзовий постамент колишнього вождя народів заввишки 6 метрів та вагою 5 тонн наразі стоїть у місті. Як тільки останнього Леніна на Чернігівщині куплять — монумент відразу знесуть. Якщо у 1985-му пам’ятник звели за 70 тисяч карбованців (балансова вартість 160 тисяч гривень), то зараз його оцінили в один мільйон гривень. У мерії кажуть: ціна формальна і, можливо, необґрунтована, але найголовніше — це привернення уваги. За словами мера Новгород-Сіверського Олега Бондаренка, він уже отримав чимало дзвінків від потенційних покупців, але останнє рішення ще не прийняте. Виручені від продажу постамента кошти планують витратити на благоустрій центру міста та спорудження нового фонтана.
Мер iз Чернігівщини не єдиний, хто вирішив iз декомунізації винести максимум користі для громадськості та для себе. Одними з перших монумент вождя продавали у столиці у грудні 2013-го. Тоді «шматочок історії» (частини Леніна) вартував у залежності від ваги й частини тіла. Долоня (13 кг) коштувала тисячу гривень, шматок руки (17 кг) — 750 гривень, шматки тіла і ніг — 50 гривень за кг, за «безцінну» голову потенційним покупцям треба було поторгуватися.
Сьогодні на дошках оголошень в інтернеті у категорії «Антикваріат. Колекції» знайшлося чимало продавців «ленінів». До прикладу, за мраморний бюст лідера більшовиків просять 10 тисяч доларів, за бронзову статуетку — більш як 3 тисячi гривень, за картину Леніна з «лєнкому» — півтисячі гривень, а за платинову «голову вождя» з ордена Леніна — півтисячі доларів. Продавці «вождів» коментувати щось для «УМ» були неохочі, але кажуть, що «нічого протизаконного у цьому немає». За словами продавчинi вождя з Київщини, виставлений у мережі лот (бюст Леніна) їй дістався від дідуся. Той довгий час працював у конторі колгоспу, а коли iшов на пенсію, «забрав Леніна на згадку». Жінка каже, щоб Ленін не перекидався по комірчинах, як це було останні 50 років, вирішила його продати, трохи підзаробити.
ДО РЕЧІ
Учора під Верховною Радою проходив мітинг проти перейменування Кіровограда. Люди стояли з синьо-жовтими прапорами та плакатами «Ім’я міста — вибір громадян», «Запитай у мене, як називати моє місто» і вимагали не перейменовувати Кіровоград на Кропивницький. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології та соціологічної групи «Рейтинг», 56,9% жителів міста виступають за збереження назви Кіровоград, 30,6% хотіли назвати місто Єлисаветградом, за Кропивницький, який рекомендує профільний комітет ВР, — виступили лише 4,2% опитаних.
Тим часом Верховна Рада України проголосувала за 375 перейменувань. Нові назви у рамках декомунізації отримали 361 населений пункт i 14 районів. До списку не потрапили Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ, щодо перейменування яких ще тривають дискусії. Всього станом на 12 травня 2016 року декомунізовано 688 адміністративно-територіальних одиниць. Залишилося перейменувати 299.