Із Берліна — без консенсусу

Глави МЗС «нормандської четвірки» (Україна, Франція, Німеччина, Росія) позавчора до пізнього вечора намагалися досягнути прогресу щодо реалізації Мінських домовленостей, але міністрам так і не вдалося домовитися про умови проведення виборів на Донбасі. Головна причина: впертість Росії, яка наполягає на повній амністії бойовиків, i непоступливість у питаннях суверенітету України.

«Ми не дійшли згоди. Російська сторона представила свої варіанти виборчого законодавства. Але я сказав пану Лаврову (глава МЗС РФ. — Ред..), що ми здатні самі написати українське законодавство, і жодні поради нам не потрібні», — повідомив про результати перемовин у Берліні глава МЗС України Павло Клімкін. За його словами, для Києва принциповим є питання адміністрування місцевих виборів на Донбасі.

«Це питання ролі ЦВК, це, врешті-решт, українські вибори. А також люди, які вимушено залишили Донбас, — вони повинні отримати дозвіл, щоб проголосувати або бути обраними. Це їхнє конституційне право», — підкреслив міністр Клімкін.

У свою чергу, глава російського МЗС Сергій Лавров наполягає на повній амністії бойовиків, незалежно від того, важкі злочини вони вчинили (тобто вбивства, зґвалтування, катування тощо. — Авт.) чи ні. Мовляв, лише після такої амністії можливі вибори на Донбасі. До того ж російський міністр звично наголошує на необхідності прийняти закон про особливий статус Донбасу та відобразити його в Конституції України.

Водночас глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер наголосив, що саме організація місцевих виборів на Донбасі є однією з першочергових задач. Німецький дипломат визнає, що прогресу в цьому питанні домогтися дуже важко, але підкреслює, що «без компромісу сторін прогресу не буде».

Відтак політична частина Мінських угод продовжує «пробуксовувати». Однак щодо безпекової частини угод сторони зробили кілька кроків уперед. Так, глави МЗС України, Росії, Франції та Німеччини домовилися про низку заходів для зміцнення того режиму припинення вогню, який зберігався під час великодніх свят.

Зокрема, планується зменшити кількість військових частин біля лінії розмежування з метою демілітаризації зони, а також завершити узгоджене раніше повне відведення озброєнь від цієї лінії. Крім цього, ЗСУ, з одного боку, і бандформування «ДНР» і «ЛНР» — з іншого, повинні припинити військові навчання в зоні конфлікту і розширити контакти між собою для обміну інформацією. За виконанням усіх цих кроків повинні стежити спостерігачі ОБСЄ.

Показово, що глава МЗС Росії Сергій Лавров відмовився обговорювати триступеневий план української сторони щодо організації низки баз для СММ ОБСЄ, які могли б контролювати українсько-російський кордон. За словами заступника глави МЗС України Олени Зеркаль, ідеться про забезпечення розміщення відповідного обладнання, аби мати змогу контролювати точки ризику — автомобільні та залізничні шляхи.

«Наша позиція була підтримана Німеччиною і Францією. Звичайно, що Лавров не був готовий обговорювати посилення. Він говорив про те, що, можливо, треба посилити, водночас не йшлося про кордон. Вони весь час уникають дискусії щодо кордону, вони переводять це все в іншу площину», — каже пані Зеркаль.