Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ.
Історично так склалося, що цьогорічна зустріч Папи Римського і московського патріарха збіглася в даті з так званим Львівським собором, який відбувся 8-10 березня 1946 р. Цьогорічна і подія 70-річної давнини змусили мене через таку масову газету, як «Україна молода», звернутися до віруючих людей: будьте пильними!
Від самого початку, як Українська церква вирішила Римського єпископа — Папу Римського — визнати Першоієрархом усієї Христової церкви, східна церква категорично виступила проти положення Унії. З того часу й почався розкол у церкві. Причина несприйняття положень Унії владиками східної церкви насамперед була політична. Хоча в засадах Унії (з’єднання), про що зараз багато говориться, йдеться про віру в одного правдивого Бога — Ісуса Христа. Єдність церков заснована на двох засадах: на правді та любові до ближнього.
Потрібно зазначити, що боротьба між владиками Заходу і Сходу не припинялася ніколи, і особливо гострою вона стала на нинішньому етапі. Якщо Ульянов-Ленін нищив церкву, то його наступник Сталін, а сьогодні Путін церкву використовували і використовують як найсильніший інструмент впливу на вірян і в цілому на все населення.
Виникає запитання, чи зустрівся б Папа Римський Іван Павло ІІ, який на собі відчув, що таке комуністична влада, з московським патріархом у часи російської агресії, а якщо й так, то що за своїм змістом представляло би підписання декларації між Папою і патріархом? А як би зреагував на цю зустріч патріарх Йосип Сліпий, якого московська влада засудила на 18 років лиш за те, що відкинув пропозицію переходу на «канонічне» православ’я, кероване з Москви?
Так, УГКЦ була і є загрозою для Московської церкви лише тим, що своєю молитвою до Бога виховує людину-патріота. Сталін розглядав греко-католицьку церкву як осередок націоналістичного руху в Західній Україні, тому поставив завдання знищити її.
І сьогодні Українська греко-католицька церква є взірцем патріотизму для своїх прихожан, своїми богослужіннями вона передає вірним любов до Бога, до Батьківщини. Зі священицьких родин були Степан Бандера, Роман Шухевич та багато-багато інших українських патріотів.
Слід зазначити, що досі керівники нашої держави не в змозі оцінити роль УГКЦ, винятком хіба що є Президент Віктор Ющенко, який віддав належне борцям за волю України Степану Бандері та Роману Шухевичу, присвоївши їм посмертно звання Героїв України.
Здається дивним, що події, які відбуваються в Україні, незрозумілі владикам Риму. На мій погляд, біда цивілізованого світу в тому, що люди в ньому живуть за Божими заповідями і там не існує таких понять, як «неправда», «обман». Час уже зрозуміти Європі та Америці, що вся московська ідеологічно-пропагандистська політика, задіяна проти України, впливає на уми населення інших держав. Невизнання Української церкви, особливо УГКЦ, геноцид проти неї в Криму та на захоплених сепаратистами територіях Донбасу — все це мало б викликати особливу тривогу владики Риму.
Завдяки попередній українській владі й Президенту Януковичу Московська церква і її батюшки почувалися в Україні досить вольготно, та й зараз незле почуваються. Бо як інакше можна пояснити те демонстративне сидіння керівників УПЦ МП під час проголошення Президентом України слів пам’яті за загиблими на Донбасі українськими героями? Така поведінка свідчить не лише про неповагу до наших полеглих воїнів, а й про відсутність християнської моралі.
Пишу про все це в газету, яка може інформувати громадськість не тільки в Україні, а й за її межами, і передати стурбованість щодо справ релігійних.
Антон КАДЕНЮК
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
