Після кількамісячної виборчої епопеї у Вороновиці, що неподалік Вінниці, з’явився новий селищний голова. Ним став підприємець, засновник відомої в області фірми ковбасних виробів, мешканець сусіднього села Комарів Олександр Ковінько.
До того часу селище, в якому мешкає 7,5 тисячi населення, було фактично «безбатченком». Попереднього голову, головного лікаря місцевої лікарні Олександра Кубовського обрали на останніх місцевих виборах. До того там головував Віктор Стецький, котрого селяни звинувачували в махінаціях із землею та роздачі їхніх наділів новим власникам із відомими на Вінниччині прізвищами. Однак Олександр Кубовський довго не покерував і поступово почав задкувати до звичного йому місця лікаря. Чітких пояснень цьому немає досі, лише філософське, на кшталт: це не моє. А потім сесія селищної ради позбавила його повноважень. З того часу у Вороновиці точилася справжня війна за крісло голови.
На вибори зареєструвалося 17 кандидатів, і з них лише шестеро місцевих. У цих передвиборчих баталіях народились чутки, що у Вороновиці мають зареєструвати майже півтисячі приїжджих «виборців». Наразі цю інформацію не підтверджують і не спростовують. Позмагатися за крісло селищного голови спробували п’ятеро студентів і аж п’ятеро жінок, серед яких депутат і пенсіонерка за вислугою років Олена Карасенко. Вона за два тижні до виборів організувала під Вінницькою районною радою пікет з обурених мешканців. Люди вкотре скаржилися на те, що не можуть обробляти городи, бо вони належать іншим особам, яким, на їхню думку, землі віддав тодішній селищний голова Віктор Стецький.
Та, не зважаючи ні на що, перемогти у виборах таким активістам не вдалося. Сергій Сітарський, голова Вінницької районної ради, стверджує, що особисто ніяк не втручався у виборчий процес, щоб ніхто не мав підстав говорити про адмінресурс.
«У списку кандидатів на посаду селищного голови було два депутати районної ради, і перемогу здобув Ковінько з величезною перевагою, набравши 1410 голосів, — каже Сергій Миколайович. — Важко сказати, що саме вiдiграло вирішальну роль. Або прізвище Ковінько, або потужність кандидата, або те, що він людина самодостатня. Поки що люди повірили обіцянкам. Я принципово ніяк не впливав на вибори і навіть не приїжджав до Вороновиці, на відміну від інших чиновників, як, наприклад, голова облдержадміністрації Валерій Коровій. Мабуть, без технічних порушень не обійшлося, але вони на результати кардинально не впливають».
Говорили у Вороновиці й про те, що без, на жаль, традиційних передвиборчих «реверансів» не обійшлося. Наприклад, до виборчих дільниць селян безкоштовно підвозили автобуси від Олександра Ковінька. А ще хтось iз кандидатів поповнив рахунки виборців на 25 гривень... Але ці чутки вже через день після виборів розвіялись у новій реальності.
Зауважимо лише, що на Вороновицю Кабмін покладає чималі сподівання, адже в недалекому майбутньому вона має стати центром об’єднаної територіальної громади.