Китай планує збудувати цілу флотилію мобільних плаваючих атомних реакторів, повідомляє «Франс Пресс». «Піднебесна» планує розмістити їх у Південнокитайському морі, яке все більше перетворюється на територію військового протистояння та об’єкт міжнародних територіальних суперечок. Китай проголошує за собою право майже на всю акваторію Південнокитайського моря, через яке щороку перевозить товарів майже на п’ять трильйонів доларів.
Мобільні плаваючі АЕС мають постачати електричну енергію на віддалені наземні об’єкти (ймовірно, також і військові), нафтовидобувні платформи та острови, на яких Китай швидко розбудовує свою інфраструктуру. За повідомленням видання «Глобал Таймс», на воду мають бути спущені приблизно 20 одиниць мобільних реакторів такого типу. Перший iз них, який виготовляють у провінції Ляонін у північно-східній частині Китаю, має бути завершений 2018 року, а вже наступного почне виробляти енергію. Точна кількість реакторів буде залежати від потреб ринку, а вони наразі великі.
Плаваючі АЕС стануть ще однією цеглиною в стіну проблем Південнокитайського моря. Зокрема, і з екологічної точки зору. Втішає лише те, що китайці вже мають 40-річний досвід експлуатації атомних підводних човнів, тому морські АЕС будуватимуть з урахуванням усіх заходів безпеки. Є також стратегічний аспект. Потенційні нападники повинні добряче подумати, беручи до уваги можливе знищення ядерних об’єктів.
Улітку цього року очікується вердикт Арбітражного суду в Гаазі за позовом Філіппін, які мають територіальні суперечки з Китаєм на цьому морі. Вважають, що вирок буде не на користь Китаю, тому експерти вважають, що Пекін після судового рішення може односторонньо встановити так звану зону ідентифікації повітряної оборони, як він це зробив три роки тому на Східнокитайському морі. І реактори, і зона будуть великими кроками в закріпленні Китаю в акваторії Південнокитайського моря та його подальшої мілітаризації.
Плаваючі АЕС не є чимось абсолютно новим. Ще в 60-х роках ХХ століття армія США користувалася атомним реактором в районі Панамського каналу, який був розміщений на старому транспортному кораблі часів Другої світової війни. Останнім часом і російський «Росатом» заговорив про плани будівництва плаваючих АЕС для ернергопостачання в недоступних регіонах, передусім в Арктиці. Китайські судноверфі, які будують перший реактор, підрахували, що лише вартість енергетичних потреб морських нафтовидобувних платформ оцінюється в 100 млрд. юанів (15,5 млрд. доларів). За розрахунками проектантів, одна морська АЕС буде коштувати приблизно три мільярди юанів, але впродовж 40 років експлуатації вона виробить електричної енергії на 22,6 млрд. доларів.