Кум царю

«Не минуло й півроку», хочеться відреагувати словами з пісні Висоцького на повідомлення, що ГПУ таки відреагувала на рішення Печерського районного суду та звернення депутата від «Народного фронту» Андрія Левуса і порушила кримінальне провадження проти лідера проросійської партії «Український вибір» та кума російського президента Віктора Медведчука за фактами фінансування тероризму, сепаратизму та державної зради.

Відкриття такої кримінальної справи українці чекають щонайменше два роки. Але наприкінці 2014-го Віктор Медведчук несподівано увійшов до складу гуманітарного блоку тристоронньої контактної групи у Мінську як один із гарантів обміну полоненими і його залишили у спокої. За цей час домовленості про обмін у форматі «усіх на всіх» постійно зривалися, тоді як бізнес екс-глави АП часів Кучми процвітав, про що свідчать результати журналістського розслідування фахівців Національного бюро розслідування України. Наприкінці минулого року ТСН, посилаючись на свої джерела в СБУ, оприлюднила інформацію про те, що Медведчук керує роботою сепаратистів у Запоріжжі та Дніпропетровську і виношує ідею прийняти законопроект про спеціальний статус Запорізького регіону, а в Дніпропетровській області створити спеціальну економічну автономію, а також про його причетність до сепаратистського з’їзду в Запоріжжі, який висував це питання.

Однак і тоді підстав для порушення кримінальної справи не знайшлося. Не змогла знайти СБУ і доказів причетності Віктора Медведчука до злочинів проти євромайданівців. А коли на початку березня той же Андрій Левус організував кампанію зі збору підписів з вимогою взяти Медведчука під арешт, заступник голови Служби безпеки України Михайло Глуговський офіційно заявив, що СБУ не подавала до суду жодних фактів протиправної діяльності Медведчука, а без цього арештувати політика ніхто не має права. «Арешту людини може вимагати слідство поданням до суду... Обов’язково, як тільки будуть факти, ми відразу будемо реагувати, я це вам гарантую», — заявив він. Водночас наприкінці січня проти самого Левуса була порушена кримінальна справа за наклеп на Віктора Медведчука.

І раптом — такий крутий поворот. Однією з версій, чому правоохоронці нарешті звернули увагу на діяльність лідера «Українського вибору», став той факт, що Білорусь укотре зробила спробу не допустити першого віце-спікера парламенту Ірину Геращенко до участі у переговорах зі звільнення заручників. Після втручання МЗС дозвіл було продовжено, але... лише до 25 травня. «Очевидно, що вся ця гидка історія — ініціатива не Білорусі (навіть шкода їх), а іншої сторони. Але — така вона, плата за спільні кордони і т. д. Усі ці спроби принизити мене недопусками-допусками — теж гібридна війна, намагання вплинути на переговорний процес і зірвати його», — зазначила у «Фейсбуці» сама Ірина Геращенко. Якщо знайти компромісу в цьому питанні не вдасться, Медведчук залишиться чи не єдиним «представником України» на переговорах у Мінську. А цього Київ допустити не може.