Біженці обвалили рейтинг

Австрію різко хитнуло праворуч, констатує «Євроньюс». У неділю в першому турі президентських виборів із значним відривом переміг кандидат від ультраправої «Партії свободи» Норберт Гофер, який набрав 36,4% голосів. Це ще без урахування голосів поштою. Цей показник — найкращий результат правих популістів на федеральному рівні на виборах в Австрії. Його гасла: зупинити навалу мігрантів та не виконувати рішення Євросоюзу. Проблема шукачів притулку стала центральною у цій кампанії: менш ніж за рік Австрія прихистила близько 100 тисяч біженців. Політика канцлера ФРН Ангели Меркель стосовно мігрантів відіграла вирішальну роль у голосуванні австрійців.

«Обраний на посаду президента має бути президентом усіх австрійців, але це не означає, що я відмовлюся від своїх переконань. Це абсолютно зрозуміло. У мене є власні цінності, і я їх дотримуватимуся», — заявив Гофер після оголошення попередніх результатів. У другому турі ультраправому Гоферу протистоятиме незалежний кандидат, колишній очільник «зелених» Александер Ван дер Беллен, який у першому турі заручився підтримкою 20,4% виборців. Він, навпаки, вважає, що Австрія має бути лояльнішою до мігрантів.

Аналітики називають ці вибори «ляпасом» для керівної коаліції соціалістів. Канцлер Вернер Файманн не приховує розчарування: «Я дуже засмучений таким результатом. Це чітке попередження для уряду. Ми маємо налагодити тіснішу співпрацю і досягти кращих результатів».

Хоч хто б переміг у другому турі 22 травня, вже очевидно, що політичний ландшафт Австрії докорінно змінився. Вперше після закінчення Другої світової війни до другого туру виборів не пройшли представники двох провідних поміркованих політичних партій країни. Рівень підтримки Соціал-демократичної і Народної партій серед населення останніми роками неухильно падав. Під час останніх загальних виборів у 2013 році ці дві партії ледве набрали голоси, щоб сформувати «велику коаліцію». Цього разу їхні кандидати отримали приблизно 12% голосів виборців. Для Європи ж ці вибори вже стали черговим прикладом зміцнення ультраправих сил на континенті.

Повноваження чинного президента країни, 77-річного соціал-демократа Гайнца Фішера, який перебуває на цій посаді дві каденції упродовж останніх 12 років, закінчуються у липні цього року. Хоча президент Австрії виконує переважно представницькі функції, проте він висуває на затвердження парламенту кандидатуру канцлера країни, а також приводить до присяги уряд після парламентських виборів. Прихід на президентську посаду ультраправого популіста не віщує нічого доброго для єдності Європи.

А ТИМ ЧАСОМ...

До Європи з підтримкою Путіна

Правляча в Сербії коаліція під назвою «Александар Вучич — Сербія перемагає», до якої входять вісім партій на чолі з Сербською прогресивною партією прем’єр-міністра Александара Вучича, здобула 48,2% голосів виборців на недільних дострокових парламентських виборах, повідомила вчора сербська державна інформагенція «Танюг». Дані базуються на результатах підрахунку 95,29% відданих на виборах голосів. Остаточні результати мають бути оприлюднені не пізніше 20 години 28 квітня.

Чинний прем’єр-міністр Александар Вучич уже заявив: «Результати нинішніх виборів свідчать про міцну підтримку демократії, реформ і євроінтеграції. Ми показали і собі, і світові, що Сербія об’єдналася заради кращого майбутнього». Другою за розміром парламентською фракцією стане ліва коаліція на чолі з соціалістами Івіци Дачича. За екс-прем’єра і його соратників віддали голоси 11,02% виборців. Водночас, на противагу проєвропейській партії влади, до парламенту повертається антиєвропейська, проросійська опозиція: після чотирирічної відсутності в Скупщині (парламенті) знову представлена ультранаціоналістична Сербська радикальна партія. Завдяки 8,03% набраних голосів вона стає третьою силою в парламенті. Її лідера, Воїслава Шешеля, наприкінці березня виправдали в Європейському суді зі злочинів у колишній Югославії в Гаазі за всіма пунктами.

Чергові парламентські вибори в Сербії мали відбутися в 2018 році. Але прем’єр-міністр країни Александар Вучич ініціював дострокові. За його словами, це було потрібно, щоб уряд отримав від сербського народу чотирирічний мандат для завершення необхідних для вступу в ЄС реформ. Позавчорашні парламентські вибори були третіми у Сербії за останні чотири роки.

У разі, якщо керівна Прогресивна партія не зможе набрати в остаточному підсумку абсолютної більшості — що, на думку аналітиків, уже малоймовірно — союзниками Вучича можуть стати саме соціалісти, які декларують помірну проєвропейську позицію. Стосовно ставлення до України, то ситуація не зміниться. Путіна під час останнього візиту до Сербії вітали як героя навіть проєвропейські сили. Без сумніву, так усе й залишиться.