Петля для хворих гепатитом

Кількамісячний скандал навколо зараження гепатитом у вінницьких лікарнях вилився у палкі, жорсткі дебати, що розгорнулися у Вінницькій обласній раді під час засідання робочої групи з розгляду питання про випадки захворювання дітей з онкогематологічною патологією на гепатит В та С.

В анамнезі — політика?

Від початку оприлюднення фактів про зараження дітей гепатитом йшлося лише про Вінницьку обласну дитячу лікарню. Ініціаторам гарячих дискусій, зокрема депутату облради Ларисі Білозір (фракція БПП), закидають політизованість питання, оскільки вона з самого початку й досі заявляє про необхідність усунення з посади головного лікаря дитячого лікувального закладу Василя Паненка. Більше того, опоненти БПП в облраді зазначають, що якби керівник дитячого лікувального закладу був полюбовно узгоджений із правлячою верхівкою, то й про проблему так серйозно досі не заговорили б.

Депутат Вінницької міськради від «Свободи» Василь Паненко був обраний на посаду головлікаря, коли екс-голова облради Сергій Свитко у 2014 році затіяв кадрову революцію в призначенні керівників комунальних закладів, яка полягала в затвердженні кандидатур після їх висунення громадськістю та публічного обговорення. Вживання в нову роль коштувало Паненку чимало нервів і «випитої крові». Попередній головлікар дитячої лікарні Тетяна Антонець має в закладі потужну, збиту роками й справами групу підтримки. Нинішнього депутата облради від Опоблоку та попереднього скликання від ПР пані Антонець вважають затятим «ортодоксальним регіоналом». Їй давно закидали використання посади не за державним призначенням, а резонансна історія з кримінальним шлейфом щодо закупки мамографів (?!) для дитячої лікарні тягнеться вже понад десять років. Зазначимо, що слідчі тоді знайшли у ящиках, де нібито мали бути апарати для діагностики молочних залоз у дорослих жінок, лише купу брухту. Втім на тому про справу почали забувати.

Проблема всієї країни

Отже, на засіданні робочої групи з’ясувалося, що на гепатит заражаються не лише онкохворі діти. Свіжий факт: латвієць Юріс Вайсбекер, котрий приїхав із Німеччини воювати за Україну, після важкого поранення лікується у Вінницькому військово-медичному центрі й також захворів на гепатит С. Недугу виявили місяць тому. До того він устиг перенести кілька операцій. І за три місяці до діагнозу йому переливали кров...

І цей кричущий випадок, й інші подібні свідчення вказують на те, що проблема ця єдина для всіх лікувальних закладів області й держави.

«Серед усіх областей лише дві — Вінницька і Рівненська — мають захворюваність дітей на гепатит С, — оприлюднює свої дані президент фонду «Допомога онкохворим дітям» Валентина Маркевич. — А за словами батьків, за останні три місяці інфіковано було 35 дітей, тобто йдеться про епідемію. Я дві виписки особисто тримала в руках і гепатит С не токсичний чи хронічний, а вірусний. До нас звернулась мама 13-річного хлопчика Наталя. Вісім років тому вони вже подолали гепатит, але цього року знову захворіли через неякісне переливання крові».

«Це проблема всієї країни, — продовжує головний педіатр області, представник Департаменту охорони здоров’я області Тетяна Бондаренко. — Річ у тім, що Вінниччина першою почала порушувати це питання й виявляти захворювання. А чітку статистику гепатитів в Україні почали вести тільки з 2009 року. Наразі не можна сказати, що в інших областях, крім нашої, є чіткий реєстр таких хворих. Для більшої об’єктивності ми ініціювали незалежні перевірки. Зокрема, громадська Асоціація медичних сестер України перевірила 11 відділень дитячої обласної лікарні і жодних порушень не виявила».

Статистика ціною в життя

Утім професори Вінницького медуніверситету Лариса Мороз та Ірина Незгода, котрі не один рік досліджують проблему, стверджують, що порушення таки є. Наприклад, тест-системи, котрими перевіряється донорська кров, — надто слабкі й не виявляють захворювання. Засобів дезінфекції, на думку викладачів, не закуповують у достатній кількості. І справді, донедавна статистику хворих на гепатит не вели, а тому немає цифр — немає проблеми. Нещодавно вінницькі професори створили реєстр хворих. Відтак з’явилася й проблема. Завдяки програмі безплатного лікування хворих на гепатит удалося допомогти 25 пацієнтам.

А за твердженням лікарів-практиків, ніхто ніколи не давав вказівку чи рекомендацію обстежувати «підозрілих» хворих у стаціонарах. Тож про повну статистику заражених говорити передчасно. Наразі зрозуміло лише те, що фінансування не достатньо не лише для лікування, а й для фахового обстеження. Адже станції переливання крові також не мають сучасних препаратів для виявлення хворих.

«Уся кров, котра надходила до обласної дитячої лікарні, була обстежена тест-системами, що допущені до використання МОЗ України. Зрештою, такий метод обстеження крові запроваджено в багатьох країнах світу. Але ніхто не може гарантувати повну безпеку. Ми зверталися до Департаменту охорони здоров’я області, щоб нам виділили гроші для більш дороговартісного обстеження. Але поки що такої можливості Департамент не має», — сказала  головний лікар обласної станції переливання крові Оксана Банах.

Втрачаємо час і шанс

Тим часом депутат обласної ради Лариса Білозір, традиційно наполягаючи на негайному звільненні головного лікаря дитячої обласної лікарні Василя Паненка, розповіла: «Для дітей з онкологією ця хвороба смертельна. Лікарі в Німеччині, куди ми возимо дітей на лікування, шоковані такою ситуацією. Лікування гепатиту в Україні коштує 250 тисяч гривень. Воно дуже важке, і не кожний дорослий зможе його витримати. Батьків змушували підписувати документи з попередженням, що дітей можуть заразити різними хворобами. За неофіційними даними, на Вінниччині 10 тисяч хворих на гепатити. Офіційна ж статистика стверджує, що таких тільки 10 осіб».

Утім начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги дітям Департаменту охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації Тетяна Бондаренко оприлюднила інші дані. «Нині на Вінниччині вірусні гепатити В та С виявлено у 64 дітей. Усі вони перебувають на диспансерному обліку. Із цієї кількості невідкладного лікування потребують п’ятеро дітей. Необхідним лікуванням та препаратами вони забезпечені на 100 відсотків. У більшості лікування дітей забезпечувалося коштом держбюджету. Протягом 2014-2015 років специфічним лікуванням були охоплені всі діти. На жаль, у 2016 році ми ще не отримували надходжень з державного бюджету. Заявка вже подана, і квота, яку нам запропонувало міністерство, відповідає стовідсотковій потребі для лікування усіх дітей, і навіть з певним запасом — якщо раптом гепатити буде виявлено в нових пацієнтів. Ця заявка становила близько 600 тисяч гривень, і ми очікуємо надходжень. Також частину препаратів купуємо за рахунок місцевих бюджетів. Це так звані препарати супроводу, які потрібні для стримування розвитку інфекції», — запевнила головний педіатр області Тетяна Бондаренко.

Пошук винних — лікарні, станція переливання крові, Департамент охорони здоров’я, міністерство — триває. А тим часом хворі втрачають час і здоров’я...