Комунізм не відпускає

Кепські справи у «диктаторів»

Дослідження під назвою «Нації у стані перетворень» (Nations in Transit) простежує розвиток демократії, стан політичних справ та громадянських свобод у 29 країнах — європейських і азійських державах колишнього соціалістичного блоку. У доповіді організація наводить порівняльний аналіз політичних трансформацій з точки зору, чи є та чи інша країна демократичною або авторитарною державою. Оцінки дозволяють провести порівняльний аналіз демократичних реформ у досліджуваних країнах, а також аналіз тенденцій довгострокового політичного розвитку в окремо взятій країні.

Особливо похмура ситуація відзначається у низці пострадянських держав, що їх очолюють «диктатори»: Росія, Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан і Туркменістан, iдеться в доповіді. За даними «Дому свободи», обвал світових цін на сировину, особливо на нафту, в поєднанні з санкціями Європи та США щодо Росії і зустрічних російських санкцій стали причиною того, що економіка регіону опинилася «на межі краху». Економічні труднощі підштовхнули Росію до рецесії і викликали подібні валютні кризи і дефіцити бюджету в інших нафто- і газодобувних сусідніх країнах, зокрема у Казахстані, Туркменістані та Азербайджані.

За даними дослідження, Киргизстан, Білорусь, Узбекистан і Таджикистан, чиї економічні показники частково залежать від Росії, також зіштовхнуться з рецесією у 2016 році. Нейт Шенккан, директор проекту «Нації у стані перетворень», в інтерв’ю «Радіо «Свобода» зазначив: «Я певен, що, ймовірно, цього року там буде значно більше соціальних протестів. Цікаво, що зараз велика кількість трудових мігрантів повертаються на батьківщину, особливо в Таджикистан. Це призведе до зростання кількості безробітної молоді, звичайно, це дуже потужний потенціал для появи протестних хвиль».

У дослідженні відзначено, що в 2015 році принцип «самодержавства», яким керується президент Росії, почав зростати разом із «постійним придушенням громадянських свобод» у країні. До російських «інновацій авторитаризму» дослідники «Дому свободи» зараховують обмеження як на створення неурядових організацій, так і на їхнє подальше поширення в регіоні. Представників неурядових організацій називають «іноземними агентами». Це в Росії є дуже ефективним інструментом, щоб примусити їх припинити свою діяльність, вважає Нейт Шенккан. «У Таджикистані напрочуд схоже законодавство, яке було застосоване у деякому сенсі довільно і нерівномірно. В Казахстані є різні види обмежень діяльності неурядових організацій, які тепер також мають дуже згубні наслідки. І зараз у Киргизстані закон про «іноземних агентів» упродовж року обговорюється в парламенті», — розповів директор проекту. За даними дослідження, репресивні заходи, до яких вдається уряд Таджикистану, такі як заборона головних опозиційних партій і ув’язнення їхніх лідерів, вважаються «одними з найжорсткіших у регіоні за останні роки».

Україно, не тупцюй на місці

Шенккан також зазначає, що уряди держав колишнього соціалістичного блоку «широко вдаються до переслідувань активістів через виступи на онлайн-платформах, звинувачуючи їх у розпалюванні національної або соціальної ворожнечі». У Киргизстані, за словами Нейта Шенккана, уряд «намагається очорнити опозиційних активістів і покласти своїх опонентів на лопатки, тим самим обеззброїти їх, щоб ті не організували мітинги та протести». Дослідження «Нації у стані перетворень» повідомляє, що Азербайджан «продовжує низку репресивних заходів, що почалися влітку 2014 року». У доповіді пригадується вирок Бакинського суду, який засудив журналіста «Радіо «Свобода» Хадіджу Ісмайлову до семи з половиною років позбавлення волі.

«Україна залишається єдиною найважливішою можливістю для встановлення демократії в регіоні», — наголошують у правозахисній організації «Дім свободи». У звіті йдеться, що український уряд досяг «певного прогресу» в проведенні реформ у 2015 році, але російська окупація Криму, конфлікт на сході України, широко розповсюджена корупція в країні, а також безкарність за злочини під час політичного перевороту 2014 року стримують подальший прогрес. «Україна дійсно має рухатися, йти вперед. І якщо вона цього не робитиме, є реальна загроза, що держава повернеться до стану тривалого корумпованого управління», — попередив Нейт Шенккан.

Стосовно балканських країн, то Сербія і Чорногорія почали процес вступу в ЄС, Албанія і Македонія є офіційними кандидатами, в той час як Боснія і Герцеговина та Косово є потенційними кандидатами. Проте в організації «Дім свободи» стверджують, що в цих країнах реформи «сповільнилися і навіть згорнулися», а середній показник демократії дорівнює показнику 2004 року, бо наразі ЄС щосили намагається знайти баланс між забезпеченням короткострокової стабільності в регіоні і наблизити її до європейських норм. «Там спостерігається скромний рух назад», — сказав Шенккан.

«Дім свободи» попереджає, що «відсутність належного ставлення» ЄС до міграційної кризи відчинило двері для ксенофобії і націоналізму в Центральній Європі. Як зазначено в дослідженні, кілька провідних політиків у регіоні приєдналися до ксенофобської риторики прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Засуджуючи мігрантів, ці політики позиціонують себе як захисники християнської ідентичності своїх країн від мусульманського «вторгнення». Шенккан вважає, що цей оновлений націоналізм, так само як «ерозія свободи пересування та інших принципів», загрожують консолідації демократії у всій Європі. «Європейський Союз є проектом, який вимагає, щоб країни частково відмовилися від суверенітету в обмін на інші пільги. Так що цей дуже агресивний, націоналістичний підхід до політики і кидає виклик цінностям ЄС, і ставить під сумнів політику ЄС», — зауважує Нейт Шенккан.