Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Особливий світогляд сучасних художників Польщі представлено у Вінниці на виставці «Простір наявності». Елементи головоломок, міфологічні ефекти, метафоричні образи та непересічні абстракції виконано різними техніками візуального мистецтва: живопис акрилом, цифровий друк, пастель, олійний живопис, розпис на склі та навіть розпис розчинником.
На відкритті виставки працівники обласного краєзнавчого музею зізналися, що роботи польських авторів є незвичними для пересічного українця. А директор художнього музею Ілля Безбах зауважив, що картини мають надзвичайну мистецьку вагу та інтелектуальне наповнення.
Зазначимо, термін «візуалізація» (від англійського visualization — викликати зорові образи; to visualize — подумки уявляти, бачити в уяві та робити видимим) відбиває подвійну структуру його використання, де перше значення констатує складний процес мислиннєвої діяльності, а друге — результат, представлений наочно. Енциклопедичне визначення поняття «візуалізація» свідчить про те, що спершу воно виникло в межах природничих та технічних наук і позначало перетворення невидимих процесів на видимі зображення. Таке намагання продемонструвати невидиме у видимих формах пов’язують iз представленням того, що безпосередньо не бачить людина. Важливим є те, що посилення інтересу до невидимого-видимого в культурологічних працях зумовило виникнення ідей щодо візуалізації суб’єктивних світовідчуттів в естетично-знаковій формі.
А тим часом на поверхні наразі дещо домінують доступні абсолютно прикладні речі. Скажімо, на відкритті виставки віце-консул Республіки Польща Войцех Мрозовський сказав: «Такі заходи дуже важливі для відносин між нашими країнами. Вінницький краєзнавчий музей став своєрідною платформою для знайомства з історією та культурою Польщі».
У великій виставковій та академічній залах розташовано 39 творів одинадцяти польських авторів. Директор інституту образотворчого мистецтва університету імені Кохановського міста Кельце та один з авторів виставки Вєслав Лучай зазначив: «Хочеться подякувати всім, хто причетний до організації виставки. Насправді потрібно було докласти чимало зусиль, адже це потребує неодноразового перетину кордону».
Виставка триватиме до 25 квітня. Тож у вінничан є час заглибитись у «простір наявності»: розшифровувати невидимі плани візуального, духовного, чуттєві модальності, феномени внутрішнього світу кожного митця.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>