Ось як висловився Олександр Найман у газетi «2000» 15.11. 2015 р. про деякі проблеми нацменшин України і відношення до них Мінкульту на прикладі організації роботи Національного музею історії України: «Возможно, по мнению Кириленко (міністр культури України. — Ред.), все эти нацмены с их сомнительной историей просто путаются под ногами Украины на пути к европейским ценностям?» (подаємо мовою оригіналу, щоб не було різночитань. — Ред.).
Зрозуміли? «Все эти», «нацмены», «с их сомнительной историей», «на пути к европейским ценностям»!!! Доки цю наругу багатонаціональний народ України терпітиме?! На «Антимайдан»! Захистимо цінності ортодоксальної православної цивілізації. «Русского міра»!
Насправді відповідь міністра культури була така: «Шановна Наталіє Василівно! Розглянувши Ваш запит, оголошений на засіданні Верховної Ради 4 вересня 2015 р. щодо Національного музею історії, повідомляємо, що Національний музей історії особливу увагу приділяє популяризації історії і культури етнічних груп населення України, висвітлення їх внеску у розвиток вітчизняної культури, науки, економіки. З цією метою планується провести роботу щодо внесення змін до вже існуючої експозиції, а також забезпечити проведення тематичних виставок.
Водночас відсутність необхідних площ у приміщенні музею унеможливлює створення окремої експозиції для постійно діючого експозиційного комплексу з питань національних меншин України».
Жаль. Але борітеся — поборете! Обіцяно немало. Бажаю вам добитися виділення достатньо місця в цьому музеї для представлення експонатів з історії і культури етнічних груп населення України. Раджу, проте, з цього приводу не провокувати міжнаціональну колотнечу, як це виглядає з написаного. Насправді в етнічному плані лише українці — загрожувана меншина України. Що стосується євреїв — українська національна «європейська» держава не несе ніякої загрози єврейству. «Рускій мір» — можливо. Ми, українці, вдячні євреям, що допомогли розвалити «тюрму народів», проте «Московське царство» навряд чи пам’ятає, наскільки їхня культура і могутність завдячують єврейству. І чи не московська церква легітимізувала у свій час в народі «борців» із «христопродавцями» як у Росії, так і в Україні. Тепер ця «цивілізація» має маячну ідею повалити Америку з її «європейськими» цінностями. Де ви вбачаєте своє місце під сонцем? В Україні без українців?
Тепер щодо артистів Моїсеєнка і Данильця — подобаються вони мені, так само як і Андрій Данилко (Вєрка Сердючка). Але ж це вони самі свого українства зреклися. Нам чужого не треба, нехай будуть успішними деінде, де більше платять. Кажуть, бач, мови української в Україні нема. Є! І володіють вони нею задовільно, в школу ходили, батьків українських мають. Але ж, якби то вчились так як треба, то й правда була би своя!
Давно колись уже відомі і любимі глядачем Моїсеєнко і Данилець давали інтерв’ю на українському телебаченні україномовній телеведучій... російською мовою. З якого дива? Який сором батькам! Яка моральна ницість. Звісно, робота вимагає російськомовного репертуару, але зрікатись рідної мови?!
Бачили, сидів Данилко (Вєрка Сердючка) в журі конкурсу претендентів представляти Україну на Євробаченні-2016? Сказав російською мовою, що англійською він «очень и очень», а чи може своєю — в столиці своєї держави ніхто не спитав. Як писав Тарас Шевченко:
Україно! Україно! Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені! Плач Украйно!
Бездітна вдовице!
Сергій ШАНГУТОВ
Вінниця