В ООН керуватиме жінка?

Наприкінці цього року спливає друга й остання п’ятирічна каденція чинного Генерального секретаря ООН корейця Пан Гі Муна і до цього часу організація має обрати наступного Генсека. Вибори відбуватимуться за новими правилами, які були затверджені на Генасамблеї ООН у вересні минулого року.

І вже офіційно висунуто першого претендента. У понеділок екс-прем’єр Нової Зеландії, а тепер глава Програми ООН у справах розвитку Хелен Кларк заявила про своє бажання боротися за посаду, а в ніч на вівторок влада Нової Зеландії надіслала до ООН офіційну ноту про висування пані Кларк кандидатом у генсеки. «Я заслуговую бути обраною передусім з огляду на мою компетентність. Я очікую, що в ХХІ столітті кандидатів-жінок сприйматимуть на рівні з кандидатами-чоловіками», — наголосила Хелен Кларк в інтерв’ю агенції «Рейтер». І додала, що в ході презентації своєї програми під час Генасамблеї ООН вона сконцентрується на більшій прозорості в діяльності ООН. Додала при цьому, що її головним козирем є багаторічний досвід роботи керівником Програми ООН iз розвитку та той факт, що вона є жінкою.

Усе вказує на те, що наступним Генсеком ООН стане жінка. Попередні підрахунки показують: щонайменше 53 країни зі 193 членів Генасамблеї ООН готові обрати наступним очільником організації жінку. Також на ООН здійснюють сильний тиск неурядові організації, які вимагають обрання жінки. Це означає, що шанси Хелен Кларк, яка в 1999—2008 роках очолювала уряд Нової Зеландії, сісти в крісло Пан Гі Муна є дуже високими.

Утiм якщо не оберуть її, то Генсеком і так може стати предстаниця прекрасної статі, адже серед семи інших головних претендентів — три жінки: генсек ЮНЕСКО з 2009 року Ірина Бокова з Болгарії (випускниця Московського державного інституту міжнародних відносин), колишня глава МЗС Хорватії Весна Пусич та екс-глава МЗС Молдови Налія Герман, дочка першого президента Молдови Мірчі Снєгура. Москва та її сателіти звичайно ж будуть підтримувати проросійськи налаштовану Бокову, а Україні була б зручніша Герман, бо це проєвропейськи орієнтована жінка, яка є прибічницею заборони ретрансляції в Молдові російських телеканалів.

Цим чотирьом жінкам будуть протистояти четверо чоловіків: екс-глава МЗС Македонії Срджан Керім, чинний глава МЗС i міністр євроінтеграції Чорногорії Ігор Лукшич, колишній президент Словенії Даніло Тюрк і колишній прем’єр-міністр Португалії та колишній Високий комісар ООН у справах біженців Антоніо Гутьєррес.

Першим етапом у процедурі обрання нового Генсека ООН була розсилка всім 193 країнам-членам запрошення на висунення своїх кандидатів. Їхні прізвища будуть публічно оголошені разом iз надісланими ними біографіями. Потім кандидати виступлять зі своїми програмами на Генасамблеї ООН і відповідатимуть на запитання.

До запровадження минулого року нових правил генсеків, починаючи з 1945 року, обирали шляхом закулісних переговорів між 15 членами Ради Безпеки ООН, але на практиці кандидатуру погоджували кулуарно між собою лише п’ять постійних членів Радбезу ООН. Саме обраного ними кандидата потім формально затверджувала Генасамблея ООН.