Вибухова хвиля від «бомби» про діяльність панамської компанії Mossack Fonseca, четвертої у світі з числа тих, що влаштовують притулок грошам осіб, які не дуже бажають «засвічувати» їх у себе на батьківщині, пронеслась по всьому світу. Приблизно 400 журналістів із 78 країн, які репрезентують 107 ЗМІ, об’єдналися в Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) і впродовж останнього року провели велетенську роботу. Завдяки їм найбільші світові ЗМІ отримали доступ до 11,5 млн. документів згаданої юридичної компанії Mossack Fonseca. Документи свідчать, що ця панамська компанія у низці випадків допомагала своїм клієнтам відмивати гроші, уникати санкцій та ухилятися від податків, наголошує Бі-Бі-Сі. Документи відстежують щоденну діяльність компанії з моменту її заснування 1977 року. Папери спершу потрапили у розпорядження німецької газети «Зюддойче Цайтунг», яка поділилася ними з журналістами консорціуму, щоб ті вже класифікували матеріали, виходячи з інформації про їхні країни.
В Ісландії вимагають відставки прем’єра
У першому повідомленні, яке консорціум поширив увечері 3 квітня, йшлося про перших 142 осіб, з яких 72 були чи є главами країн. Надалі коло «грішників» розростатиметься. Більшість із виявлених любителів ховатися з грошима в екзотичних «раях» тепер майже в один голос заявляють, що не вчинили нічого протизаконного і поширені документи є засобом дискредитації їхньої репутації. Але над деякими з них уже згущуються чорні хмари. Передусім над прем’єр-міністром Ісландії, де мітингували за його відставку.
Сігмюндюром Гюннлейгссоном, який 2009 року ще як депутат парламенту відкрив разом iз дружиною офшорну компанію Wintris, що використовувалася для інвестування мільйонів доларів успадкованих дружиною коштів. Натовп, який зібрався біля парламенту Ісландії, вимагав від прем’єр-міністра країни піти у відставку через звинувачення, що він приховував інвестиції в офшорні компанії. Наразі Сігмюндюр Гюннлейгссон відмовляється йти з посади, але тиск населення настільки великий, що це доведеться зробити.
Спійманий колишній прем’єр-міністр Молдови Йон Стурза 4 квітня заперечив наявність правопорушень у своїх діях, пов’язаних з акціями в двох офшорних компаніях на Британських Віргінських островах. Стурза, який нетривалий час у 1999 році був прем’єр-міністром Молдови, під час своєї бізнес-кар’єри перебував на посаді топ-менеджера румунської нафтової компанії Rompetrol. Це було до призначення прем’єром — з 2002 до 2009 року. Стурза та його московський компаньйон Костянтин Луценко стали співвласниками офшорної фірми Markside Holdings Ltd, а також володіли акціями в Chandler Group Holdings разом із Гуннаром Нордслеттеном, сином посла Норвегії в Росії. За цими даними, Стурза пізніше передав свої акції Луценку.
Полювання в «податковому раю»
Формально офшорні країни і справді не порушують законів, а лише пропонують клієнтам низькі або взагалі нульові податки. Відкривати фірму в «податковому раю» теж ніким не заборонено. Проблема в іншому: ці прогалини використовують для відмивання грошей, про масштаби якого можна лише здогадуватися. Тому генпрокуратура Панами запускає кримінальну справу після оприлюднення викривальних матеріалів журналістами. Про готовність почати розслідування за цими матеріалами заявили також Франція, Індія, Велика Британія, Голландія та Італія.
У Франції та США вже почалася перевірка інформації про можливі ухиляння від сплати податків. Міністр фінансів ФРН Вольфґанґ Шойбле обіцяє представити свій план боротьби з «податковими гаванями». У низці країн Заходу вже розпочали перевірки з приводу корупції та ухиляння від сплати податків з огляду на «панамські документи». Іспанські податківці хочуть перевірити легальність використання офшорних компаній, про які стало відомо в результаті журналістського розслідування на основі «панамських документів». Про це повідомив міністр юстиції Іспанії Рафаель Катала.
А ТИМ ЧАСОМ...
У понеділок стався ще більший безпрецедентний витік інформації. Хакери зламали та виклали у відкритий доступ базу даних з особистою інформацією 50 млн. громадян Туреччини, тобто фактично всього дорослого населення країни. Викладені дані містять імена та прізвища, номери паспортів, ідентифікаційні коди, адреси, імена батьків, адреси проживання та номери телефонів. Серед викладених приватних документі — й дані чинного президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, його попередника Абдулли Гюля та прем’єр-міністра Ахмета Давутоглу.