У Нагірному Карабаху знову стріляють

05.04.2016
У Нагірному Карабаху знову стріляють

У Нагірному Карабаху знову неспокійно.

Після 22 років затишшя в Нагірному Карабаху в ніч на суботу знову почалися бойові дії, в яких загинули щонайменше 33 особи. Ця ескалація вважається найкривавішою з 1994 року, відколи діє припинення вогню між Вірменією та Азербайджаном. Вірменська сторона звинувачує азербайджанську в початку бойових дій. Водночас Баку заявляє, що лише відповідало на провокації з боку Єревана.

Попри оголошення Азербайджаном одностороннього припинення вогню, на більшій частині лінії зіткнення у Нагірному Карабаху в другій половині дня неділі, 3 квітня, тривали бойові дії. «Найбільші бої тривають на північно-східному та південно-східному напрямках. Перестрілки з застосуванням важкої артилерії й інших видів зброї відбуваються в Мартакертському районі та на Гадрутському фронті», — повідомив кореспондент агенції «Інтерфакс» iз місця події. Це підтверджує і речник апарату президента невизнаної «Нагірно-Карабаської республіки», яку підтримує Вірменія, Давид Бабаян.

Вірменія заявила, що у разі потреби готова надати силам Нагірного Карабаху пряму військову допомогу. У суботу в напрямку зони конфлікту прямувала вірменська військова техніка. У міністерстві закордонних справ Азербайджану, у свою чергу, повідомили, що ситуація залишається напруженою. «Азербайджанські позиції на лінії фронту піддаються обстрілу, в тому числі iз застосуванням артилерії», — йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті відомства. За даними «Інтерфаксу», «карабаські сили» повернули під свій контроль велике прикордонне село Талиш. Водночас, за словами речника міністерства оборони Азербайджану Вагіфа Даргяхли, інформація вірменської сторони про повернення стратегічних висот навколо села Талиш не відповідає дійсності.

Азербайджанське військо не відступить із зайнятих у суботу позицій у Нагірному Карабаху. Про це заявив речник міністерства оборони Азербайджану Вагіф Дяргяхли. Обговорювати перемир’я в зоні конфлікту вірменська сторона готова за умови повернення азербайджанських сил на попередні позиції. США, Євросоюз та ОБСЄ гостро засудили ескалацію конфлікту та закликали сторони припинити бойові дії. З подібною заявою виступив президент Росії Володимир Путін. Одночасно Москва у цьому конфлікті стоїть на боці Єревана. Про однозначну підтримку Баку заявляє Туреччина.

Офіційно територія Нагірного Карабаху належить до Азербайджану, проте після війни 1991-1994 років вона перебуває під контролем етнічних вірмен, які й складають більшість населення самопроголошеної «Нагірно-Карабаської республіки». Вірменія та Азербайджан так і не підписали мирної угоди з часу початку конфлікту, в якому загинули близько 30 тисяч осіб. Баку не має влади у регіоні після початку конфлікту в 1988 році. 1994 року було оголошено перемир’я і на території анклаву проголошено республіку, державності якої офіційно не визнав навіть Єреван.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>