Класична ознака двох бід сільських глибинок, озвучена ще Гоголем, вочевидь не про мешканців села Лісова Лисіївка, що в Калинівському районі. Тут люди взялися самотужки рятувати рідне село від вимирання, прокладаючи польову дорогу до сусіднього села Сосонка. Нею вдвічі швидше доїжджатимуть до Вінниці. В обласному центрі працює більшість родин із Лисіївки. Тож будівництво дороги для людей гостра необхідність.
За погожої днини ґрунтовою дорогою їздять усі. Звідси до Вінниці лише 15 кілометрів. А в об’їзд — цілих 40. Робота кипить уже близько місяця.
«Так набагато швидше і дешевше діставатися, — каже місцевий житель Василь Бертман. — Коли сухо, то власним транспортом нормально, але якщо тут випадає хоч жменя дощу — рух зупиняється. Зараз добре утрамбовуємо каміння, щоб потім одне одного не діставати з болота».
Грошима на пальне та будівельні матеріали складались усім селом. Цеглу возять зі старого розваленого заводу. Машини й бульдозери дали місцеві фермери.
І щодня, зранку, хто на машинах, хто на велосипедах їдуть на будівництво дороги нового життя. Принаймні селяни сподіваються, що земляки почнуть залишатись у селі, а дехто, може, й повернеться.
«І дорогу прокладемо, й село від вимирання врятуємо», — впевнений лисіївчанин Іван Пилявець.
Наразі вимостили вже близько п’яти кілометрів, залишилось — стільки ж.
Сільські жінки добре годують своїх будівельників — у поле привозять торби домашньої їжі, найчастіше — вареники.
«У чиновників вирішили нічого не просити, адже біганина по кабінетах нічого не дасть, — стверджує сільський голова Ігор Соць. — Тому й робимо все власними силами».
Обласні керівники розводять руками, мовляв, наразі допомогти нічим не можуть: чекають на закон, що дозволить радам розпоряджатись коштами. А як же обіцяний дощ коштів від грядущої децентралізації?
Але от якби селяни подали свій проект на конкурс, то тоді якісь кошти виграли б. Можливо.
І добре, що в Лісовій Лисіївці достатньо дужих чоловіків і взагалі ініціативних людей. А що робити іншим? Адже для доведення до пуття розвалених доріг області потрібно 1,5 мільярда гривень.
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
