Росія — одна з провідних ядерних держав світу — вирішила демонстративно проігнорувати саміт з ядерної безпеки, який 31 березня-1 квітня пройде у Вашингтоні, зазначає «Голос Америки». На захід зберуться глави понад п’ятдесяти держав. Головне питання форуму — як не допустити потрапляння розщеплюваних матеріалів до рук екстремістів. Важливу роль в підтримці нових жорстких санкцій проти КНДР через ядерні та ракетні випробування останнім часом відіграє Китай. Тому під час саміту президент США Барак Обама планує обговорити північнокорейську ситуацію з головою КНР Сі Цзіньпіном. І це буде єдиний глава держави, з яким окремо поспілкується Обама в рамках саміту.
Москва пропускає подію попри те, що начебто активно виступає за боротьбу з тероризмом і недопущення потрапляння до бойовиків зброї масового ураження. Речниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова цього тижня заявила, аргументуючи відмову Москви від участі в саміті, що в цьому питанні «відсутні будь-які об’єктивно проривні рішення, пов’язані з роботою глав держав і урядів». Але експерти сумніваються у щирості підтримки Москвою боротьби з тероризмом і недопущення потрапляння до бойовиків зброї масового ураження Ще на початку року в МЗС Росії повідомили, що вважають вичерпаним політичний порядок денний таких самітів. Утім інші держави світу з цією позицією явно не згодні і мають намір обговорити проблеми на рівні лідерів країн.
Теракти в європейських столицях демонструють, що терористи здатні долати складні системи безпеки країн Заходу. Збитки від терактів у Парижі і Брюсселі були значними, але втрати можуть бути неймовірно більшими, якщо до рук терористів потраплять ядерні матеріали. «Головна проблема з безпекою щодо розщеплюваних матеріалів полягає у тому, що вони можуть бути використані для виготовлення так званої «брудної» атомної бомби. Це дуже серйозна загроза», — попереджає Мікаела Додж, експерт Heritage Foundation.
Яка ймовірність того, що терористи не додадуть ядерні матеріали у свій арсенал? Мішель Канн, експерт НКО «Партнерство з глобальної безпеки», пояснює: «Імовірність того, що вони отримають ядерні або радіоактивні матеріали, перевищує ймовірність створення ними справжньої ядерної зброї. Ядерна зброя їм і не особливо потрібна, якщо їх мета — створити серйозні проблеми у світі. Брудна атомна бомба, начинена радіоактивними матеріалами, завдасть величезної шкоди».
Запобігти подібному сценарію може лише посилення заходів контролю. «Уряди всіх країн добре обізнані про цінність цих матеріалів, і докладають усіх зусиль, щоб їх захистити, — каже Мікаела Додж. — Йдеться, зокрема, про угоди щодо нерозповсюдження ядерної зброї, прийняті в останні десятиліття, з наголосом на забезпеченні безпеки цих матеріалів». За словами Канн, зусилля міжнародного співтовариства, такі як майбутній саміт у Вашингтоні, допомогли знизити рівень загрози: «Міжнародне співтовариство утилізувало понад 1 500 кілограмів високозбагаченого урану і плутонію. З 2010 року ще 12 країн повністю позбулися запасів високозбагаченого урану. Ми побудували кілька нових центрів у різних країнах, які займаються відповідним навчанням».
Проте всі розуміють, що ці зусилля слід продовжувати, тому що потрапляння навіть невеликої кількості радіоактивних матеріалів у неправильні руки може привести до руйнівних наслідків. Відмова Росії від участі в саміті з питань ядерної безпеки у Вашингтоні є втраченою можливістю та самоізоляцією. Про це заявив заступник радника американського президента з національної безпеки Бен Родс. «Якщо говорити відверто, то Росія, відмовившись від участі, сама себе ізолює», — наголосив він.
Саміти з ядерної безпеки проходять з 2010 року з дворічним інтервалом з ініціативи Барака Обами. Їхня мета — запобігти поширенню ядерних матеріалів і використання атомної зброї. Теперішня зустріч у Вашингтоні є четвертою. Попередні три відбувалися 2010 року у Вашингтоні, 2012 року — в Сеулі та 2014 року — в Гаазі.