«ХНУРЕреволюція»

Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. Найвірогідніше, йдеться про коротку паузу перед новою битвою, яка продовжиться в судах, а також на етапі підготовки до виборів ректора, обов’язки якого наразі тимчасово виконує призначений міністерством Едуард Рубін. Саме революційні нововведення останнього неабияк розворушили академічний спокій престижного університету.

«Рейдерське захоплення» розгойданого човна

Фахівці вже давно визнали Харків одним із найбiльших центрів вітчизняної ІТ-індустрії. Програмістів успішно готують одразу кілька вишів міста, серед яких існує свій внутрішній рейтинг. Згідно з останнiм, абітурієнти, що мають високий прохідний бал після складання ЗНО, спочатку пробують свої сили в ХНУРЕ, а потім розглядають пропозиції інших університетів. Тобто тривалий час диплом саме цього навчального закладу слугував своєрідною перепусткою до найпрестижніших ІТ-компаній.

Проблеми почалися після того, як два роки тому пішов iз життя незмінний ректор Михайло Бондаренко, що обiймав цю посаду майже два десятиліття. Боротьба за вільне крісло розгорілася між кількома претендентами, які почергово побували у статусі виконувачів обов’язків керівників вишу, але так і не змогли перемогти на університетських виборах. Тобто самі вибори проводилися двічі, але безрезультатно.

Зрештою, студентам вкінець обридло безвладдя, і вони в листопаді минулого року влаштували акцію протесту під гучною назвою «Перфоманс «ХНУРЕреволюція». Як повідомив студентський сенат, мета їхнього протесту — привернути увагу до проблем корупції, неякісної освіти і порушення прав студентів. «Ми хочемо жити по-новому», — написали на своїх плакатах активісти, змусивши Міністерство освіти та науки ретельнiше розглянути проблеми харківського ВНЗ. У результаті Сергій Квіт призначив в.о. ректора Едуарда Рубіна, який ніколи не працював в ХНУРЕ, але має чималий досвід роботи управлінцем в ІТ-індустрії. Наступним кроком у цій затяжній війні повинні стати треті вибори керівника, але ще до їх проведення у виші спалахнула чергова війна. Опоненти з новою силою кинулися писати листи до всіх органів влади, подають один на одного судові позови, проводять гучні прес-конференції і навіть звинуватили пана Рубіна у рейдерському захопленні навчального закладу. При цьому університетські вчені мужі переконані, що їхні міжусобиці ніскільки не впливають на якість навчального процесу.

Мінус двадцять мільйонів

Новопризначений керівник розпочав свою роботу з проведення міністерського аудиту. «Як у фахівця, який прийшов керувати державним закладом, у мене було два шляхи, — пояснив свою позицію Едуард Рубін, — або заплющити очі на існуючі у ВНЗ проблеми і потім самому відповідати за їх приховування, або вияснити природу порушень, які були очевидними. Я обрав друге, відсторонивши на час перевірки від виконання своїх обов’язків трьох проректорів. Вони не покинули своїх кабінетів і отримували заробітну плату, але не змогли впливати на хід аудиту. Я з кожним із цих колег провів окрему бесіду, пояснивши свою позицію, але вони почали проводити прес-конференції, піднявши увесь цей процес на високу хвилю».

Публічні заяви «відсторонених» Мурада Омарова, Наталії Лісної та Микола Сліпченка отримали неабиякий резонанс. Вони звинуватили виконувача обов’язкiв ректора у масовому звільненні працівників, політичному і адміністративному тиску, а також висловили побоювання, що, перекроївши структуру університету, новий керівник його просто розвалить. Тимчасове відсторонення від високих посад викликало у проректорів не менший гнів. «Я не згоден з таким рішенням, оскільки воно безпідставне, — сказав Микола Сліпченко. — Я працюю чесно і прозоро, жодних порушень у моїй діяльності міністерська перевірка не виявила. Впевнений, що, пройшовши усі сходинки від аспіранта до проректора, не буду звільнений через надуманий привід. Я поїду до Генпрокурора та Президента і доб’юся справедливого рішення».

Зрештою усі троє подали позови до Дзержинського районного суду Харкова, де їх поновили на тимчасово втрачених посадах. Але ця подія сталася за кілька днів до того, як на сайті Міністерства освіти та науки вивісили результати проведеного аудиту. Сума виявлених порушень становила понад 20 мільйонів гривень. Левова частка цих коштів була витрачена «в ході здійснення фінансово-господарських операцій без якихось законних підстав». Наприклад, було завищено суми закупівель та оклади адміністративної верхівки під личиною внесків до загальних цільових фондів. «Я не думав, що кілька людей за два роки можуть нанести збитків на таку суму! — написав у соціальних мережах Едуард Рубін. — Точніше так: 20 мільйонів — це те, що змогли два аудитори знайти лише за три тижні роботи».

За словами пана Рубіна, перевірка також виявила 507 патентів на винаходи та вироби, які зникли у невідомому напрямку через неякісний контроль за збереженням і використанням наукового надбання університету. «Усі вони не були поставлені на баланс навчального закладу, — каже він. — Вочевидь так комусь було простіше їх продавати. У цьому переліку є винаходи, які мають секретний характер, тому їхню подальшу долю буде з’ясовувати СБУ». Служба безпеки також з’ясовуватиме, на яких підставах адміністрація ХНУРЕ продовжувала фінансувати філії вишу, що мiстяться на окупованих територіях Донбасу та Криму.

На основі оприлюднених міністерством даних усі троє «відсторонених» проректорів були звільнені з адміністративних посад, але вони залишилися працювати в ХНУРЕ викладачами. У свою чергу юридична служба вишу готує документи для оскарження рішень Дзержинського суду, який поновив цих працівників на втрачених посадах.

Життя по-новому

Чи залишиться Едуард Рубін після гучного скандалу на своїй посаді, наразі сказати складно. Призначаючи його виконувачем обов’язкiв ректора, міністр Сергій Квіт дав півроку на повну реорганізацію ВНЗ. Цей термін спливає наприкінці травня, коли й будуть проведені вже треті за два останніх роки вибори.

Шанси у міністерського кандидата досить високі, бо він устиг налагодити співробітництво з кількома іноземними ІТ-компаніями, які погодилися брати участь у навчальному процесі університету. А також виніс на обговорення колективу проект нової управлінської структури, за якою кафедри стануть самостійними «одиницями» вишу. «Треба зламати існуючу практику, коли завідуючі цих підрозділів вимушені ходити на поклін iз будь-яких питань, а проректори на свій розсуд вирішували — допомагати їм чи ні, — каже пан Рубін. — Тепер кафедри будуть визначати завдання, а спеціально створені департаменти виконуватимуть їх в інтересах навчального та наукового процесів».

Він також запевнив, що нова система передбачає фінансову автономію факультетів, оскільки ці підрозділи отримають право не лише заробляти, а й витрачати кошти. Йдеться не про заново вигаданий велосипед, а запозичений досвід у західних вищих навчальних закладів, який пану Рубіну порадив запровадити професор ХНУРЕ Володимир Хаханов. «У нас склалася абсолютно незрозуміла для мене практика, — каже автор ідеї. — Приблизно 20 відсотків учених університету роблять 80 відсотків науки у ВНЗ. І навпаки, 80 відсотків учених перебувають у латентному стані. Тобто є професори, що працюють і заробляють для всіх кошти, а є ті, хто захистив докторські й більше нічого не роблять. Але майте на увазі, пані та панове, всі вони отримують однакові гроші! І так роками. Сьогодні ж у нас є достатньо автономності для того, аби зробити систему оплати справедливою. Тобто ми запровадимо рейтинг, згідно з яким більше отримуватиме той, хто більше заробить».

Володимир Хаханов каже, що цю систему пропонував уже не раз і в Харкові, і в столиці. «Але мені говорили наступне, — запевнив він. — Мовляв, ти класний хлопець, давай дерзай, тільки не за нашого життя і не в нашому «колгоспі». В принципі така реакція зрозуміла, бо цей проект автоматично руйнує корумповані схеми, що вкорінилися у вітчизняних вишах. Утім, коли я запропонував свою ідею Едуарду Рубіну, він сказав, що ми будемо це робити».

Як сприйняли викладачі ХНУРЕ західні нововведення, стане відомо після виборів ректора. Не виключено, що після студентської революції розпочнеться «професорська», оскільки, як показала вітчизняна практика, старі системні схеми набагато живучіші, аніж здавалося одразу після Майдану. Причому освітянська сфера у згаданій традиції просто не виняток.