«Знову і знову стає поряд побратимів новоприбулий небесний воїн і дивиться на нас iз надією, що ми не забудемо, і не відступимо, і не втомимося, не розміняємося на вигоди, користі, пояснення і виправдання, а таки зуміємо змінити цю країну», — так відреагувала на прощання у Львові із двома воїнами АТО Леся Слючарчук, співкоординатор «Волонтерської сотні — Львів».
Опівдні в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра та Павла відбулася заупокійна панахида за загиблими героями — Віктором Коренівським та Максимом Дзюбаном. Звідти похоронна процесія вирушила до Личаківського кладовища. Поховали бійців на полі почесних поховань №76.
Вікторові виповнилося б улітку 36 років. 1 серпня 2014-го його мобілізував Львівський ОВК. Чоловіка зарахували до складу 128-ї гірничо-піхотної мукачівської бригади, військова частина В4673. Із 4 жовтня 2014 року до 17 лютого наступного — воював у Дебальцевому. 18 лютого минулоріч виїхав iз Дебальцевого в напрямку Артемівська. Колона потрапила в засідку, опісля зв’язок iз Віктором зник. Пошуки дружини спочатку не дали результатів. Згодом волонтери «Чорного тюльпана» віднайшли тіло загиблого й після експертизи ДНК ідентифікували. Дружині тепер самотужки треба ставити на ноги двох синів — їм 9 і 12 років.
Максиму Дзюбану виповнилося б лише 24. Він був стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу аеромобільного десантного батальйону. 2 вересня 2014 року було отримано інформацію про загибель трьох десантників 1-го батальйону 80-ї окремої високомобільної десантної бригади, які брали участь у боях за Луганський аеропорт. Серед них — Дзюбан Максим. Ідентифікований за ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.