Підприємцям стане легше
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін та доповнень до деяких законів України», ініційований народними депутатами-«нашоукраїнцями» Іваном Васюником, Володимиром Стретовичем, Олексієм Івченком та Віктором Королем. Законопроект стосується перевірок, насамперед суб'єктів малого та середнього підприємництва. Відповідно до нього належить встановити обов'язковість отримання санкції прокурора на залучення спеціальних підрозділів правоохоронних органів до проведення перевірок суб'єктів підприємництва для того, щоб викорінити практику залякування таким чином підприємців. Пропонується також встановити чіткі підстави, порядок та терміни проведення податковими органами та органами контрольно-ревізійної служби перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Наш коментар
Підписання цього Закону Президентом України матиме чималий позитивний вплив на підприємницьке середовище в Україні. Насамперед реалізація його положень повинна піднести захищеність прав суб'єктів господарської діяльності. Очевидно, що після того, як запропоновані зміни наберуть чинності, фіскальні органи будуть змушені поводити себе коректніше під час перевірок. Підприємці зможуть звертатися в суд за відшкодуванням моральних та матеріальних збитків, завданих податковими інспекторами. І якщо раніше за них доводилося розраховуватися державі, то тепер фінансові збитки сплачуватимуть особи, які їх спричинили. Такі нововведення повинні суттєво зменшити кількість необгрунтованих та незаконних позапланових перевірок підприємців, фінансові втрати, пов'язані із проведенням перевірок контролюючими органами. Практична реалізація положень цього закону повинна знизити рівень корупції в системі правоохоронних та контролюючих органів України. У довгостроковій перспективі це сприятиме надходженню додаткових інвестицій в нашу країну, пожвавленню малого та середнього бізнесу та, відповідно, додатковим надходженням до державного бюджету.
Чи побільшає харчів в Україні
Парламент прийняв за основу законопроект «Про продовольчі банки». Такий банк є неприбутковою суспільно корисною непідприємницькою організацією. Його основна мета діяльності — накопичення продовольчих ресурсів та медикаментів для їх подальшого постачання благодійним та громадським чи іншим непідприємницьким організаціям, для їх безкоштовної реалізації серед фізичних осіб, окремих соціально вразливих груп населення. Продовольчі ресурси продовольчого банку формуються за рахунок безкоштовної передачі харчових продуктів від їх виробників-юридичних осіб; гуманітарної допомоги з боку міжнародних організацій та іноземних держав; продуктів з державного резерву; продуктів, отриманих іншим законним шляхом на безоплатній основі.
Наш коментар
Прийняття цього проекту закону матиме подвійний вплив на підприємництво. Дозвіл підприємцям включати до валових витрат підприємства кошти або вартість безоплатно переданих до продовольчих банків товарів створить ще одну підставу для зменшення бази оподаткування таких компаній. Слід також врахувати, що вітчизняні підприємства, насамперед фармацевтичні, та їх комерційна мережа (від великих імпортерів-дистриб'юторів, холдингів і оптовиків до аптек, магазинів та роздрібних кіосків) систематично стикаються з проблемою утилізації продуктів, які втратили товарний вигляд (наприклад, зовні пошкоджена упаковка або неякісна етикетка), але які ще зберегли споживчі властивості, а також продуктів із так званими «проблемними строками» — тобто які ще не є простроченими, але які реально не можуть бути продані до контрольного строку реалізації. Створення продовольчих банків сприятиме ефективному вирішенню цієї проблеми. Таке спонсорство також слугуватиме своєрідною рекламою продукції фірми, її соціальної відповідальності та дозволить покращити імідж вітчизняних підприємств-виробників і дистриб'юторів. Проте, з іншого боку, передбачення можливості формувати продовольчі ресурси банку завдяки гуманітарній допомозі міжнародних організацій та іноземних держав, а також за рахунок продуктів, отриманих іншим законним шляхом на безоплатній основі, може створити підстави для нелегального імпорту цих продуктів в Україну, а отже, призвести до спотворення ринкових механізмів ведення конкурентної боротьби.
(За матеріалами Iнституту реформ).