Українські альпіністи підкорили одну з вершин, що оточує легендарну гору Ельбрус на Кавказі, а назвали безіменну скелю на честь Бориса Патона, президента Національної академії наук України.
«Якщо ми не подаруємо Борису Євгеновичу гору, то не зможемо спокійно жити», — сказав президент Федерації альпінізму України Валентин Симоненко майже рік тому, коли вітав відомого вченого з 85-річчям. Так зародився задум у майбутнього керівника експедиції. Тепер треба було знайти потрібну вершину. Варіантів було безліч, але вибір зупинили саме на Кавказьких горах. По-перше, там дуже гарно, а по-друге, багато українців зможуть побачити пік Патона. Для цього достатньо поїхати на Кавказ, в українську обсерваторію «Терскол», яка існує тут уже не одне десятиліття і бачила не одне сходження на вершини гір.
Експедиція почалася 14 серпня. П'ятеро досвідчених скелелазів та один лікар приїхали на нашу наукову станцію та провели там два дні, щоб з'ясувати, яким маршрутом «брати» гору. На третій день о четвертій ранку альпіністи вирушили в дорогу. Ще жодна людина не бувала на цій скелі і, звісно, не вимірювала її висоту. Першими це зробили українці. На вершині піку альтиметр (спеціальний прилад для вимірювання висоти) показав позначку в 3928 метрів над рівнем моря. До «круглої» цифри не вистачало всього два метри. Щоб виправити це непорозуміння, учасник експедиції Валерій Овчаренко підняв угору руку з альтиметром і зафіксував рівно 3930 метрів. Проте головне випробування чекало українців попереду: треба було прикріпити пам'ятну табличку до скелі. Дірки у камінні бурили до самого вечора і ще кілька годин встановлювали пам'ятний знак. Альпіністи хоч і замерзли мало не до смерті, але тепер були впевнені, що з табличкою нічого не трапиться. Навіть землетрус її не пошкодить. Першопрохідці повернулись до табору о восьмій годині вечора, задоволені та щасливі. Вже вранці вони побачили, що встановлену ними пам'ятку видно навіть з обсерваторїї. Вона відбивала сонячне світло і світилася, наче прожектор.
«Я не можу назвати цей пік тільки моїм», — сказав винуватець торжества Борис Патон. — Він належить усій Академії наук України, тому що альпінізм і наука завжди йшли поруч. Я впевнений, що так буде і надалі».
До речі, про науку. Не секрет, що українські наукові станції існували на Кавказі вже давно, але в наш час тут залишилася лише одна обсерваторія. Вже зараз сотка кавказької землі коштує понад 10 тисяч доларів, які Україна заплатити не може. «Якщо зникнуть українці на Кавказі, то хоч пік Патона залишиться», — заспокоює Валерій Симоненко.
А вже у наступному році 150 українських молодих альпіністів повторять маршрут ветеранів-скелелазів і заново підкорять кавказький пік Патона.