Шановна редакціє «України молодої», я передплатник Вашої газети і вона мені дуже подобається. Тепер про себе: я пенсіонер, мені вже 80 років і я постійно хворію. Дружина моя, Марія Іванівна, ще більше хворіє, тож ми роками вживаємо ліки, а вони дуже дорогі. Господарства у нас немає ніякого, навіть курочок не тримаємо, город не садимо, бо здоров’я не дозволяє біля того всього ходити. Усі продукти купуємо, ліки також, а пенсія маленька. У нас є земельні паї, які ми здаємо в Шевченківську філію ПрАТ «Райз-Максимко» в оренду. Директором там працює Дрига Сергій Петрович. За оренду паїв ми просимо, щоб нам виплатили грішми, бо пенсії не вистачає на лікування.
12 січня 2016 р. я написав заяви і передав у контору філії. У заяві вказав — гроші потрібні на ліки, які регулярно вживаємо. Директор Дрига ж сказав, що грошей нема, чекайте до кінця «декабря» цього року. Так і сказав «декабря». Своїм працівникам — молодим, здоровим хлопцям — виплачує зарплатню, коли попросять, а над нами, хворими людьми, які не можуть себе обстояти, — просто знущається. Нам уже зосталося небагато жити на цьому світі, може, й не доживемо до того «декабря». Ми з дружиною щовечора просимо Бога, щоб забрав нас до себе, щоб ми більше не мучилися на цьому світі.
Я вже звертався по допомогу до районного начальства, але завжди отримував відмову. Може, замітка в газеті присовістить пана Дригу і він зглянеться над хворими людьми, не візьме гріха на душу...
Володимир БОЙКО, пенсіонер
Жигайлівка, Тростянецький район,
Сумська область