За що боролись?

23.03.2016

Їдучи з Києва зі своїми побратимами в потязі з чергової вахти на Майдані, де ми брали участь у самообороні, я прислухався до розмов людей, що поверталися з недільного віча на майдані Незалежності. Вони жваво обговорювали події, вигукували патріотичні гасла, співали гімн України. Якийсь літній чоловік звернувся до дівчини років вісімнадцяти: «Надю, ще трохи часу, і ми здолаємо Януковича, і тоді ти і твої діти будуть жити в заможній європейській країні, де не буде свавілля і беззаконня, де чиновники не братимуть хабарі, а народ отримуватиме хороші зарплатні і пенсії».

На жаль, не так сталося, як мріялося і за що боровся народ. Не знала юна Надя, не знали і ми, що попереду нас чекали два довгі місяці протистояння режиму Януковича, розстріл Небесної сотні та агресія «братньої» Росії. Так, народ повалив ненависний режим Януковича, але його поплічники, корупціонери, чиновники, які творили свавілля і беззаконня, так і залишилися при владі та досі обіймають керівні посади в державі, а цьому сприяли вожді Майдану.

Після перемоги Революції гідності, втечі Януковича з його оточенням, і в нас, у Шаргороді, відбулися деякі зміни — повалили пам’ятник Леніну, відсторонили від посади голову райадмiнiстрацiї — члена Партії регіонів. На тому все й скінчилося. Народ сподівався, що «вожді» призначать на посади голів РДА і ОДА патріотів і борців з режимом президента-втікача. Адже на Майдані «вожді» запевняли, що народ сам обиратиме на своїх вічах голів місцевих рад та адміністрацій, сам проводитиме люстрацію правоохоронців, прокурорів, суддів, які зловживали владою, творили беззаконня, брали хабарі, привласнювали за безцінь державне майно.

Скориставшись безвідповідальністю керманичів країни, тодi, два роки тому, колишні керівники Шаргородської РДА О. Китасюк та Г. Литвин провели віче, але громада нагадала їм про привласнене майно, «податі» з фермерів, використання земель без будь-якого оформлення тощо. 23 березня 2014 р., бачачи, що вимоги Майдану ніхто не збирається виконувати, майданівці і патріоти вирішили провести своє віче, на якому були присутні представники громади майже всього району. Більшістю голосів на вічі було обрано головою Шаргородської РДА Банаха Анатолія Станіславовича — активного учасника Євромайдану, борця з режимом Януковича. Рішення віча було документально оформлено і з підписами представників громади району надано голові Вінницької ОДА В. Олійнику для подання Президенту на затвердження. Але проходили дні, а ніякого затвердження А. Банаха на посаду голови РДА не відбулося. Активісти Шаргородського майдану проводили біля Вінницької ОДА акції протесту, але адміністрація жодним чином не відреагувала на них. Проводили акції протесту і в інших районах області, в яких голова Вінницької ОДА В. Олійник призначив на посади голів районних адміністрацій своїх людей, не порадившись із громадами районів.

Як людина небайдужа я звертався до партійних організацій області із запитанням, чому не затверджують на посади голів РДА людей, яких обрала громада, на що почув відповідь, що це — квота Порошенка. Хвилинку, але ж народ виходив на Майдани не для того, щоб виборювати квоти для Порошенка, Турчинова чи Яценюка! Крім того, мені відповідали, що обрані народом люди не мають досвіду. Так, у людей, яких обирали громади, немає досвіду красти, брати хабарі, привласнювати державне і комунальне майно, але в них є патріотизм і бажання працювати на громаду, яка їх обрала і довірилась їм.

У результаті квоти «вождів» на посади голів РДА та інших чиновників були призначені люди, які не мали жодного відношення до Майдану, більше того — були членами Партії регіонів, вірно служили Януковичу. Так, від перемоги Революції гідності і майже до кінця 2014 р. обов’язки голови Шаргородської РДА виконував заступник голови М. Гавліцький — член Партії регіонів, вірний служака Януковича, а його радником був М. Слободянюк, також член Партії регіонів, якого Майдан відсторонив з посади голови РДА. І ось у грудні 2014 р. головою призначили М. Попова, відомого, тим, що незаконно оформляв земельні ділянки на своїх родичів, а також привласнив землю, виділену громаді під пасовище.

...Минуло вже чотири місяці, як відбулися вибори до місцевих рад. У даний час Попов обіймає дві посади — голови РДА і голови райради. Якби відбулися прямі вибори голови районної ради депутатів, то громада, знаючи, що він за особа, ніколи за нього не проголосувала б. Навіть при режимі Януковича не було такого, щоб чиновники обіймали дві посади, не було такого і при комуністах — перший секретар райкому ніколи не був ще й головою райвиконкому. За це боролись?

Микола МАЛІКОВ
Слобода-Шаргородська,
Вінницька область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>