Возний, виборний та інші

Постанову про нові місцеві вибори прийняли депутати Калинівської міської ради. Інститут старост впроваджено з прийняттям улітку минулого року Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Старости обираються за рішенням місцевої ради у селах та селищах об’єднаної територіальної громади, за винятком її адміністративного центру, відповідно до Законів України «Про місцеві вибори», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Калинівська міська об’єднана територіальна громада утворилась у грудні 2015 року, коли до міста Калинівка приєднались селища Калинівка Друга та Рівнинне, села Прилуцьке й Дружелюбівка. У Дружелюбівці старосту мали обрати ще наприкінці жовтня 2015-го, на минулих місцевих виборах. Однак... забули.За словами голови обласного осередку Комітету виборців України Владислава Теленя, на цю посаду навіть кандидатів не було: «Люди взагалі не знали, що за новим законодавством вони повинні обирати старосту. Тому не висували свої кандидатури. І бюлетені не надрукували».

Зазвичай при об’єднанні з’являється проблема. В багатьох селах, де раніше була власна сільська рада та виконавчий комітет, ці органи скасовують, бо створюється єдина рада на всю громаду. В таких населених пунктах виникає певний вакуум влади, який заповнюють за допомогою посади сільського старости. Закон визначає, що власних старост матимуть села, де мешкає понад 50 чоловік. Населені пункти, визначені центром об’єднаної громади, власних старост не матимуть.Староста села чи селища представлятиме інтереси його мешканців у громаді, входитиме до виконавчого комітету, братиме участь у підготовці бюджету, допомагатиме мешканцям готувати документи для подачі в органи влади та матиме низку інших обов’язків.Кожна громада ухвалюватиме власне положення про старосту, де чітко прописуватиме особливості роботи старости та перелік повноважень.

Однак чиновники на місцях зауважують, що слід наділити старост правом надавати первісні адміністративні послуги, які мають виконавчі комітети громад, як-от видача окремих довідок та документів, — щоб за ними не було потреби їхати до адміністративного центру громади.Такого повноваження у законі не прописано, проте ситуація невдовзі може змінитись. Адже гіпотетичні об’єднання громад подекуди нарізані без урахування поганих доріг та катастрофічного транспортного сполучення.

Колись староста був звичною і вагомою персоною в українських селах. Як соціальний інститут, як система управління в низовій ланці соціального устрою, старостівство запровадилося, коли українськими землями володіли литовці. Історики вказують, що до складу старостівства входили одне і більше міст та містечок і кілька сіл. Посада надавалася королівською владою не якимось дрібним місцевим активістам, а вищим урядовцям та багатій шляхті за службу. В їхніх руках перебувала вся повнота урядування за винятком права надавання привілеїв.Ймовірно, функції сучасних старост мало чим відрізнятимуться від тих керівників села, котрих колоритно змалював у п’єсі «Наталка Полтавка» Іван Котляревський. І незважаючи на іронію Наталки Полтавки до одного із тогочасних правлячих персон села, пана Возного: «Я вас зову так, як все село наше величає, шануючи ваше письменство і розум...», оптимісти сподіваються , що зі старостами повернеться у село порядок і справедливість.