88% українців дізнаються новини з телеекранів. Такі результати показали дослідження Національного інституту Горшеніна. В опитуванні взяли участь люди різних вікових та соціальних категорій, а серед варіантів відповідей, кому, окрім ТБ, люди довіряють, були друковані видання, чутки та інтернет. «На сьогодні за швидкістю розвитку друкованих та телекомунікаційних ЗМІ можна тільки спостерігати. Чим швидшою й оперативнішою буде інформація, тим більшою буде аудиторія її споживачів і тим більший буде дохід компанії-видавця. На жаль, процес створення інформації для друкованих видань на сьогодні все ж є тривалим, повинен пройти хоча б день для того, щоб споживач зміг дізнатись новину, в той час як на телебаченні цей період займає кілька годин. Через це суспільство й обирає для себе ланки більш доступної інформації», — зазначає «УМ» дослідник інформаційних технологій, професор Тимофій Андрющук.
За словами пана Тимофія, доступність новин ще не означає довіри до них. «За якістю довіри телебачення також займає першість серед ЗМІ, бо новина подається не тільки зі слів автора, а й безпосередньо підтверджується відео- чи аудіозаписом», — додає він. Проте наскільки глибокою є ця довіра, «УМ» вирішила дізнатися, провівши своє опитування на сторінках популярних соцмереж. Результати були приголомшливі: тільки 18% опитуваних довіряюсь інформації ЗМІ, а 29% узагалі обмежують себе від переглядів новин. За словами психолога Олени Грищенко, така хвиля недовіри пов’язана з нестабільною ситуацією в Україні. «Так звана АТО на сході вже тривалий час інформаційно штурмує українців, наслідки цієї «атаки» видно неозброєним оком. Через подекуди неоднозначність новин та інформаційну війну з ворогом, котрий ще й досі має певний інформаційний вплив на українців, наша свідомість навчилась обмежувати себе тим, що при сприйнятті новини, перетворює її для себе на певну розвагу. Також однією з причин недовіри є невизначеність дій нашої влади, котра не називає речі своїми iменами», — коментує «УМ» пані Олена. За її словами, сьогодні люди чи не найсильніше довіряють чуткам, особливо, якщо в них є безпосереднє джерело типу «я був, я бачив» — і неважливо, що це сталося за сотні кілометрів і нічим іншим не підтверджено.
За словами пана Тимофія Андрющука, повернути повну довіру до споживача можуть тільки правдива інформація, документи, фото-, аудіо- та відеодокази, які є безпосередньо власністю компанії, та інформація, котра може спростувати неперевірені новини. «Недарма всім відоме прислів’я «довіряй, але перевіряй», — додає він. — Адже той, хто володіє інформацією, — володіє світом».