Шановна редакціє улюбленої, народної газети «Україна молода»!. Я не політик, проте життя змушує кожного думати і ставити собі одне запитання: доки терпіти?
Ваша газета за 23 лютого опублікувала скромну замітку в розділі «Новини плюс», яка й спонукала мене висловити свою думку щодо неї, свою позицію. У розділі «Ющенка пропонують призначити головою Нацбанку» було зазначено: «Віктор Ющенко з 1993-го по 1999 р. уже очолював Нацбанк...». І далі автор інформує про успіхи Нацбанку за період роботи Віктора Ющенка головою. Треба зазначити, що то були дуже складні часи, потрібно було вирішувати надскладні питання, з якими Ющенко успішно впорався, про що автор замітки й написав.
Віктор Андрійович Ющенко ввійшов до шістки найкращих банкірів світу, це факт. Наша гривня укріпилася і завоювала авторитет не тільки у нашого народу, а й у світовому масштабі. Згадана замітка змусила мене, простого пенсіонера, людину, якій боляче за Україну, звернутись у вашу газету з наступним: потрібно нагадати читачам газети, що В. Ющенком свого часу був головою українського уряду, Президентом України. Відзначаю, що у громадськості до уряду Ющенка претензій не було, про що свідчить підтримка його народом, який прибув з усієї України під Верховну Раду в день, коли комуно-соціалістична більшість знімала його з посади голови уряду. Я був тоді серед того багатотисячного людського потоку, коли ми йшли по Києву до будинку Верховної Ради, щоб показати так званим «народним обранцям», що вони роблять злочинну справу, звільняючи Ющенка. Крім народу, захистити Віктора Андрійовича було нікому, тому що навіть Президент Кучма був на то той час відсутній у Києві. Події звільнення Ющенка викликали страх у більшості депутатів за те, що вони роблять. Це було добре видно по їхніх очах, коли вони дивилися з вікон Верховної Ради на людське море.
Антон КАДЕНЮК
Житомир