Епоха крові і нещасть

16.03.2016
Епоха крові і нещасть

Російські військові на авіабазі Хмеймім.

Учора виповнилася п’ята річниця початку перших антиурядових протестів у Сирії, які переросли у громадянську війну. Незважаючи на десятки тисяч убитих та мільйони біженців, міжнародній спільноті так і не вдалося закінчити цей кривавий конфлікт. Війна спричинила міграційну кризу в Європі. Мирний протест, коли 15 березня 2011 року на вулиці Дамаска вийшли тисячі мешканців, щоб на хвилі «арабської весни» вимагати демократичних змін у своїй країні, був жорстоко придушений урядовими силами. Тоді на вулиці інших сирійських міст почали виходити люди вже з вимогами відставки президента-диктатора Башара Асада.

Спіраль насилля стала розкручуватися, а дезертири з сирійської армії створили Вільну армію Сирії. Невдовзі розпочалися справжні бої зі звинуваченням обох сторін у здійсненні воєнних злочинів. Улітку 2014 року частину сирійських теренів розпочали займати фанатики «Ісламської держави», а у війну вступили також курди — вони мали свої інтереси щодо створення власної держави. На цей час війну в Сирії вже називають «найбільшою катастрофою з часу закінчення Другої світової війни». Баланс війни — це щонайменше 250 тисяч убитих, щонайменше 11 мільйонів осіб, які були змушені залишити свої домівки та стати втікачами до інших районів Сирії чи за кордон. Частина з них розпочала штурмом брати кордони Європи, створивши на «старому континенті» найбільшу в історії міграційну кризу. Кінця війні в Сирії так і не видно, хоча час від часу на це з’являється надія.

Росія незмінно підтримувала сирійського диктатора Асада і була одним iз головних каталізаторів розпалювання сирійського конфлікту, а також головним гальмом його закінчення зусиллями міжнародної спільноти, тепер цілком неочікувано заявила про виведення частини свого військового контингенту з Сирії. Президент Росії Володимир Путін мотивував своє рішення тим, що «завдання, поставлене перед Міністерством оборони і збройними силами, в цілому виконане».

Росія має понад 50 літаків і вертольотів у Сирії та невеликий наземний компонент, що захищає їх, а також штат радників і спеціальних підрозділів, які діють iз сирійським військовим. Росія восени 2015 року втрутилася у громадянську війну в Сирії на боці влади президента Башара аль-Асада, якому вже відмовили в легітимності більшість західних і арабських країн. Офіційно метою повітряних ударів Росії в Сирії мали бути позиції угруповання «Ісламська держава». Але, як випливає і з повідомлень на місцях, і з матеріалів, що їх оприлюднює саме міністерство оборони Росії, більшість ударів завдано по територіях, які контролюють інші супротивники влади аль-Асада, зокрема й ті, що мають підтримку Заходу й арабського світу. У лютому США і Росія погодили план перемир’я в Сирії.

«Технічний персонал авіабази розпочав підготовку літаків до здійснення далекого перельоту на аеродроми базування в Російській Федерації. Особовий склад здійснює завантаження обладнання, матеріально-технічних засобів і майна на літаки військово-транспортної авіації», — йдеться в заяві міністерства оборони РФ. При цьому російська військова інфраструктура в Сирії — авіабаза Хмеймім і пункт базування ВМФ у Тартусі — функціонуватимуть і далі. За офіційною версією, ті, хто залишається, мають контролювати припинення вогню.

Міжнародна спільнота з подивом сприйняла рішення Росії вивести основну частину своїх сил iз Сирії. При цьому ООН і сирійська опозиція відреагували досить позитивно, повідомляє «Радіо «Свобода». У Раді Безпеки ООН рішення Москви назвали «позитивним кроком». Голова Радбезу ООН Ісмаель Гаспар Мартінс заявив про «нову тенденцію переходу до політичного врегулювання»: «Коли почнеться вивід військ, це буде означати, що війна відступає, і це добре. Це стало можливим завдяки співпраці між США і Росією».

Через кілька годин після оголошення Росією про виведення частини свого військового контингенту з Сирії відбулася телефонна розмова президента США Барака Обами та президента РФ Володимира Путіна, головна частина якої стосувалася становища в Сирії. За повідомленням із Вашингтона, Обама наголосив, що продовження наступальних дій військ сирійського режиму, що його підтримує Кремль, може підірвати режим припинення вогню і політичний процес у Сирії під егідою ООН.

ДО РЕЧІ

Друга частина розмови Обами і Путіна стосувалася України. Президент США наголосив на необхідності для російсько-сепаратистських сил на сході України дотримуватися режиму припинення вогню, повідомила прес-служба Білого дому. Крім того, йдеться в повідомленні, Обама наголосив Путіну й на необхідності надавати спостерігачам Організації з безпеки і співпраці в Європі безперешкодний доступ до захоплених сепаратистами територій, включно з українсько-російським кордоном. У Москві про українську частину цієї ж розмови повідомили, що в її перебігу Путін наголошував на «необхідності повного виконання українською владою її зобов’язань за Мінськими домовленостями», й нічого не згадали про зобов’язання самої Росії. «Бесіда відбулася в діловому, відвертому ключі», — заявили у Кремлі.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>