Учора виповнилася п’ята річниця початку перших антиурядових протестів у Сирії, які переросли у громадянську війну. Незважаючи на десятки тисяч убитих та мільйони біженців, міжнародній спільноті так і не вдалося закінчити цей кривавий конфлікт. Війна спричинила міграційну кризу в Європі. Мирний протест, коли 15 березня 2011 року на вулиці Дамаска вийшли тисячі мешканців, щоб на хвилі «арабської весни» вимагати демократичних змін у своїй країні, був жорстоко придушений урядовими силами. Тоді на вулиці інших сирійських міст почали виходити люди вже з вимогами відставки президента-диктатора Башара Асада.
Спіраль насилля стала розкручуватися, а дезертири з сирійської армії створили Вільну армію Сирії. Невдовзі розпочалися справжні бої зі звинуваченням обох сторін у здійсненні воєнних злочинів. Улітку 2014 року частину сирійських теренів розпочали займати фанатики «Ісламської держави», а у війну вступили також курди — вони мали свої інтереси щодо створення власної держави. На цей час війну в Сирії вже називають «найбільшою катастрофою з часу закінчення Другої світової війни». Баланс війни — це щонайменше 250 тисяч убитих, щонайменше 11 мільйонів осіб, які були змушені залишити свої домівки та стати втікачами до інших районів Сирії чи за кордон. Частина з них розпочала штурмом брати кордони Європи, створивши на «старому континенті» найбільшу в історії міграційну кризу. Кінця війні в Сирії так і не видно, хоча час від часу на це з’являється надія.
Росія незмінно підтримувала сирійського диктатора Асада і була одним iз головних каталізаторів розпалювання сирійського конфлікту, а також головним гальмом його закінчення зусиллями міжнародної спільноти, тепер цілком неочікувано заявила про виведення частини свого військового контингенту з Сирії. Президент Росії Володимир Путін мотивував своє рішення тим, що «завдання, поставлене перед Міністерством оборони і збройними силами, в цілому виконане».
Росія має понад 50 літаків і вертольотів у Сирії та невеликий наземний компонент, що захищає їх, а також штат радників і спеціальних підрозділів, які діють iз сирійським військовим. Росія восени 2015 року втрутилася у громадянську війну в Сирії на боці влади президента Башара аль-Асада, якому вже відмовили в легітимності більшість західних і арабських країн. Офіційно метою повітряних ударів Росії в Сирії мали бути позиції угруповання «Ісламська держава». Але, як випливає і з повідомлень на місцях, і з матеріалів, що їх оприлюднює саме міністерство оборони Росії, більшість ударів завдано по територіях, які контролюють інші супротивники влади аль-Асада, зокрема й ті, що мають підтримку Заходу й арабського світу. У лютому США і Росія погодили план перемир’я в Сирії.
«Технічний персонал авіабази розпочав підготовку літаків до здійснення далекого перельоту на аеродроми базування в Російській Федерації. Особовий склад здійснює завантаження обладнання, матеріально-технічних засобів і майна на літаки військово-транспортної авіації», — йдеться в заяві міністерства оборони РФ. При цьому російська військова інфраструктура в Сирії — авіабаза Хмеймім і пункт базування ВМФ у Тартусі — функціонуватимуть і далі. За офіційною версією, ті, хто залишається, мають контролювати припинення вогню.
Міжнародна спільнота з подивом сприйняла рішення Росії вивести основну частину своїх сил iз Сирії. При цьому ООН і сирійська опозиція відреагували досить позитивно, повідомляє «Радіо «Свобода». У Раді Безпеки ООН рішення Москви назвали «позитивним кроком». Голова Радбезу ООН Ісмаель Гаспар Мартінс заявив про «нову тенденцію переходу до політичного врегулювання»: «Коли почнеться вивід військ, це буде означати, що війна відступає, і це добре. Це стало можливим завдяки співпраці між США і Росією».
Через кілька годин після оголошення Росією про виведення частини свого військового контингенту з Сирії відбулася телефонна розмова президента США Барака Обами та президента РФ Володимира Путіна, головна частина якої стосувалася становища в Сирії. За повідомленням із Вашингтона, Обама наголосив, що продовження наступальних дій військ сирійського режиму, що його підтримує Кремль, може підірвати режим припинення вогню і політичний процес у Сирії під егідою ООН.
ДО РЕЧІ
Друга частина розмови Обами і Путіна стосувалася України. Президент США наголосив на необхідності для російсько-сепаратистських сил на сході України дотримуватися режиму припинення вогню, повідомила прес-служба Білого дому. Крім того, йдеться в повідомленні, Обама наголосив Путіну й на необхідності надавати спостерігачам Організації з безпеки і співпраці в Європі безперешкодний доступ до захоплених сепаратистами територій, включно з українсько-російським кордоном. У Москві про українську частину цієї ж розмови повідомили, що в її перебігу Путін наголошував на «необхідності повного виконання українською владою її зобов’язань за Мінськими домовленостями», й нічого не згадали про зобов’язання самої Росії. «Бесіда відбулася в діловому, відвертому ключі», — заявили у Кремлі.