Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Кирило Стеценко присвячує Кобзареві концерт із серії «Скрипкове дерево роду». (з сайта Київської філармонії.)
Учора й сьогодні у колонному залі імені Миколи Лисенка у Національній філармонії вшановують геній Тараса Шевченка. У програмі «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля...» поєднали виступи Національної заслуженої капели бандуристів імені Григорія Майбороди (художній керівник і головний диригент — Юрій Курач) і художнє слово Анатолія Паламаренка. У програмі звучать поезії Кобзаря, твори українських композиторів Якова Степового, Кирила Стеценка, Олександра Білаша, українські народні пісні в обробці, зокрема, Дениса Січинського, Григорія Майбороди, Лесі Дичко.
«Я піднімаюся до Кобзаря все життя, — каже народний артист Анатолій Паламаренко, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. — Ще у школі колись грали невелику сцену «Зустріч Сошенка з Тарасом Шевченком». Уже 69 років як я на сцені. Завжди читав Шевченка. Він для мене Геній, завжди актуальний, особливо зараз. Твори Кобзаря я читав на Майданах: і на одному, й на другому. Сильне слово Кобзаря завжди піднімало дух народу. У його поезії — наболіле і вічне. Тарас Шевченко для мене — як стрижень моєї творчості».
Раніше Анатолій Паламаренко шістнадцять років (1978—1994 рр.) створював літературну композицію «Дума Кобзарева» за прозовими та поетичними творами поета, його листами. Згодом світ побачила вистава у п’яти картинах за творами Тараса Шевченка у виконанні майстра художнього слова. Крім того, літературно-музичну композицію «Думи мої, думи мої, квіти мої, діти...» та поему «Сон» iз деякими іншими творами було випущено в аудіозапису. Анатолій Несторович — професор музичної академії імені Петра Чайковського і національного університу імені Михайла Драгоманова. В основі лекцій професора Паламаренка також — творчість Кобзаря.
Із симфонічним оркестром і хором Анатолій Паламаренко відтворює поему «Гайдамаки», «Сон», «Думи мої». У репертуарі читця також «І мертвим, і живим», «Чигирине, Чигирине», «Холодний Яр», «Чернець».
Ще сьогодні можна встигнути почути читання творів Анатолія Паламаренка і гру скрипаля Кирила Стеценка — онука відомого українського композитора Кирила Григоровича Стеценка — у присвяченому Тарасові Шевченку концерті з серії «Скрипкове дерево роду».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>