Святе мiсце порожнiм не буває

Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi.

Дiставши призначення у країну, про яку нiчого не знала, панi Есра поставила собi амбiтну мету: оволодiти мовою українцiв. Це було не так уже й просто: анi українських шкiл, анi пiдручникiв, анi викладачiв у Туреччинi немає. Не роздумуючи довго, звернулася до посольства України у Стамбулi. Там також недовго роздумували — надали адресу меджлiсу кримсько-татарського народу, виходячи з того, що обидвi цi мови — турецька й кримсько-татарська якщо й не тотожнi, то схожi.

Там їй повiдомили, що в Криму функцiонує лише одна українська школа, та й та у занепадi, натомiсть кримськi татари утворили групи з вивчення української мови — i не лише для дiтей.

За кiлька днiв надiйшов i пакет, а в ньому — українсько-кримськотатарський розмовник. Їй, схильнiй до фiлологiї, цього було досить, i у Київ аташе з культури прибула впевненою у собi.

У цей час я працював над довiдковим виданням «Посольства. Вiзи. Митницi» i поклав перед Есрою Шакар найхарактернiші запитання щодо Туреччини, якi хвилюють громадян України. Кiлькiсть цих запитань у рази збiльшувалася з настанням лiта, коли люди тягнулися до впорядкованих турецьких курортiв i пляжiв, не оминаючи, зрозумiло, й найбiльш цiкавi мiста.

З приємнiстю згадую, як до складання ґрунтовних вiдповiдей на запити українцiв долучилися Надзвичайний i Повноважний Посол Турецької Республiки в Українi Альп Караосманоглу, аташе з вiзових питань Нiльполь Озтюрк, консул комерцiйного вiддiлу Джамалеттин Дамладжи, а також Ахмет Бiлент Мерiч, який дещо пiзнiше заступив на посаду Надзвичайного i Повноважного Посла Турецької Республiки в Українi. Завдяки зусиллям цих людей i, зрозумiло, аташе з питань культури i туризму Есри Шакар роздiл «Посольство Турецької Республiки вiдповiдає на запитання громадян України» моєї книги «Посольства. Вiзи. Митницi» вийшов змiстовним, ґрунтовним i всеосяжним.

Мiст мiж Сходом i Заходом

І ось нова нагода зустрiтися з турецькими друзями: «ображений» президент Росiйської Федерацiї Володимир Путiн наклав ембарго на все турецьке, а головне — заборонив росiянам вiдвiдувати Туреччину.

Але ж туристична галузь — важлива складова турецької економiки. Чи здатна заборона Путiна похитнути або й зруйнувати туристичну Туреччину, до якої з настанням лiта прямує весь свiт?

Це запитання адресую визнаному фахiвцю — аташе з питань культури i туризму Турецької Республiки, але спершу прошу її представити свою країну громадянам України. Отже, слово Есрi Шакар:

— Завдяки своєму геополітичному положенню Туреччина опинилася на перетинi трьох континентiв — Азiї, Європи й Африки, i це визначило роль Туреччини як однiєї з найстратегiчнiшiх країн у свiтi.

Наша країна щедро надiлена природною красою, вона, до того ж, — єдиний мiст мiж схiдною та захiдною цивiлiзацiями i вже багато рокiв пiдтримує дiалог мiж релiгiями.

Туреччина зв’язана зi Свiтовим океаном через Чорне, Середземне й Егейське моря, якi омивають її береги з трьох сторiн. Враження таке, нiби Туреччина має за сусiдiв увесь свiт. І це справдi так.

Упродовж вiкiв наша країна була найбiльшим центром мiграцiї й торговельних шляхiв, адже нашi протоки пов’язують Чорне море зi свiтом, а через Мармурове море, розташоване у межах наших нацiональних кордонiв, i нинi пролягають найважливiшi морськi шляхи.

Туреччина — одна з країн-засновниць Органiзацiї Об’єднаних Нацiй i Органiзацiї Чорноморського Економiчного Спiвробiтництва, вона є також членом НАТО i кандидатом у члени Європейського Союзу.

Територiєю, яку нинi займає Туреччина, проходили не лише найважливiшi караваннi шляхи сивої давнини, тут виникли також i першi цивiлiзацiї, вивчення яких стало найважливiшою справою не лише для Туреччини, але за рiшенням ЮНЕСКО — для усього свiту...

Найдавнiша стоянка людини з усiх вiдомих свiтовi розташована у мiстi Джаталхьюйк, її датовано 6500 роком до нашої ери. Тут же знайдено i перший у свiтi намальований пейзаж — на стiнi одного з будинкiв цього мiста i сьогоднi можна побачити виверження розташованого неподалiк вулкана Хасандаг.

Та коли вже заговорили про дати, варто назвати рiк 552-й, коли в Азiї виникла iмперiя Гектюрк, тодi ж уперше слово «тюрк» було застосоване в офiцiйнiй назвi держави, а її лiдери Бiльге Каган та Кюль Тiгiн увiйшли до iсторiї як наймудрiшi i найгероїчнiшi дiячi тюркської державностi. Обидва вони, а також гектюркський хан Тонийкук збезсмертили свої iмена створенням так званих «Орховських надписiв» — першими в iсторiї тюркiв письмовими документами.

Із плином вiкiв змiнювали одна одну держави-династiї Караханiв, Газневитiв, Сельджукiв, Аббасидiв, Хорезмшахiв, Мамлюкiв... Кожен iз султанiв — правителiв цих держав — зайняв чiльне мiсце в iсторiї Туреччини, адже всi разом вони пiклувалися про головне — об’єднання розрiзнених тюркських племен.

Однак не лише войовничiстю славилася земля древнiх туркiв, це була благословенна земля, адже лише одна її частина — Анатолiя — стала мiсцем народження багатьох видатних iсторичних особистостей, таких, скажiмо, як перший поет давнини Гомер, батько iсторiї Геродот, легендарний король Мiдас, святий апостол Павло...

— Османська iмперiя — особливий перiод в iсторiї Туреччини, i тут думки та оцiнки дослiдникiв розiйшлися, вони не можуть прийняти єдину концепцiю. Що як культуролог із цього приводу думаєте ви?

— Османську державу створив Осман Бей, якому вдалося згуртувати й очолити всi бейлики (удiльнi князiвства), створити турецьку єднiсть. Войовничi османи, на чолi яких стояли султани й видатнi воєнаначальники, створили Всесвiтню iмперiю, що розкинулася на трьох континентах. Упродовж вiкiв iмперiя iстотно впливала на свiтову полiтику, тодi як справедливо й толерантно ставилася до представникiв iнших нацiональностей i релiгiйних конфесiй, якi спiлкувалися своїми мовами. Саме тому в Османськiй iмперiї було створено шедеври архiтектури й живопису, виробiв iз камiння та порцеляни, дерева, друкарської справи, а у виготовленні килимiв iмперiя не мала рiвних у свiтi. Показово, що великий мандрiвник Марко Поло, який вiдвiдав Туреччину в XIII ст., був вражений красою турецьких килимiв, прикрашених золотими нитками. Цiкаво, що один iз них — шовковий килим невимовної краси — i сьогоднi можна побачити в музеї Мевлана, мiсто Конья. Звичайно, туристи нiколи не оминають його, залюбки фотографуються бiля нього.

А пiдтвердженням того, що Османська iмперiя толерантно ставилася до iнших народiв та iнших релiгiй, є такий факт: в Антиохiї, нинi Антахья (Пiвденна Туреччина) збереглася церква Святого Петра, яку вважають одним iз перших храмiв для християнських молитов. 1963 року Папський престол визнав цю церкву як об’єкт паломництва, водночас визнаючи її найпершим у свiтi собором. 29 червня кожного року спецiальну службу, яку правлять у церквi Святого Петра, вiдвiдують тисячi християн з усього свiту.

Османська iмперiя i її символ — Стамбул

Османська iмперiя вагомо заявляла про себе впродовж 624 рокiв i лише 1923 року офiцiйно припинила своє iснування.

— Символом i столицею Османської iмперiї був i залишався Стамбул...

— За свою 2000-лiтню iсторiю Стамбул був мiстом всесвiтнього значення, тому що в рiзнi часи був столицею Римської, Вiзантiйської, Османської iмперiй, називаючись то Константинополем, то Царградом (у слов’янських джерелах). Це єдине у свiтi мiсто, що розташувалося на двох континентах, є найбiльшим мiстом сьогоднiшньої Туреччини — як за кiлькiстю населення i площею, що йому належить, так i за внеском в економiку, науку, культуру, торгiвлю, фiнансово-банкiвську сферу тощо. За даними Державного iнституту статистики, 44 вiдсотки загальної кiлькостi турецьких робiтникiв мешкають у Стамбулi, половина всiх податкiв, що наповнюють державний бюджет, збирається саме в Стамбулi та його околицях. Стамбул є також найбiльшими морськими та повiтряними воротами країни, а вiдтак забезпечує надiйне сполучення Туреччини iз зовнiшнiм свiтом.

Принагiдно зазначу: «столицю iмперiй» — Стамбул — заснували 658 року до н. е. предки туркiв мегарiйцi. І назву свою вiн отримав на честь ватажка мегарiйцiв Стамбула Вiзанта. І вже тодi мiсто було прикрашене шедеврами архiтектури, які важко i перелічити. Не маю можливостi розповiсти про кожен iз них, однак на головних зупинюся.

Палац Топкани впродовж 400 рокiв був полiтичним центром Османської iмперiї та резиденцiєю султанiв. Нинi привертає увагу туристiв з усього свiту тим, що перетворився на гiгантський запасник всесвiтньо вiдомих художнiх шедеврiв, а також таких експонатiв, якi входять у розряд священних.

Палац Долмабахче був зведений згiдно з указом султана Абульазiза й оснащений 56 монументальними колонами, освiтлюється люстрою вагою у 5 (!) тонн. У цьому палацi 10 листопада 1938 року помер засновник Турецької Республiки Мустафа Кемаль Ататюрк.

Собор Святої Софiї — найвеличнiша споруда часiв Вiзантiйської iмперiї. Зодчi й нинi не можуть розгадати цього спадку iмператора Костянтина, який iще в IV вiцi спромiгся спорудити купол собору небачених розмiрiв — заввишки 55 метрiв, завширшки — 31. Але вiдвiдувач не вiдчуває тиску цiєї споруди, а вiдчуває себе, наче птах у небi. Хочу пiдкреслити, що цей собор не лише найбiльша з культових споруд, вiн iще й найдавнiший.

Ринок Капаличарши був відкритий ще у XV столiттi, i на сьогоднi, як i в давнi часи, є найбiльш вiдвiдуваний. Туристи, якi прогулюються вулицями Стамбула, не уявляють навiть, що пiд ними, глибоко пiд землею, йде жвава торгiвля, адже акт купiвлi-продажу вiдбувається пiд землею, i без усiлякого перебiльшення зазначу, що купити там можна абсолютно все.

Ринок Єгипетський, зi свого боку, також запропонує туристовi абсолютно все, але їстiвне. Усе найсмачнiше, що колись народилося на сходi або з’явилося нещодавно, здатне задовольнити найвитонченiший смак туриста-гурмана.

У сучаснiй Туреччинi розмовляють 70 мовами

— Ви перейшли до сьогоднiшньої Туреччини, i в мене виникають два запитання: якi народи населяють Туреччину i якими мовами вони говорять?

— Згiдно з останнiм переписом населення, в Туреччинi проживає понад 77 мiльйонiв. Зазначу для порiвняння: 1927 року населення налiчувалося 13 мiльйонiв 600 тисяч, тобто за роки, що минули, населення збiльшилося у шiсть разiв. Це дуже позитивний демографiчний показник, який пiдтверджує той факт, що в країнi блаполучно з материнством i дитинством, що медичний i соцiальний захист матерi та дитини на належному рiвнi.

У мiстах у нас живе 64, а в сiльськiй мiсцевостi — 36% населення. З 81 провiнцiї Туреччини найбiльш населеними є Стамбул, Анкара, Ізмiр.

Офiцiйною мовою Туреччини є, зрозумiло, турецька, i переважна бiльшiсть наших громадян розмовляє цiєю мовою. Зазначу, що 1928 року вождь нашого народу Мустафа Кемаль Ататюрк, прагнучи вивести країну на рiвень сучасних цивiлiзацiй, замiнив арабську писемнiсть латинською абеткою з урахуванням звукових особливостей турецької мови.

Серед iнших мов у нас видiляються кавказькi дiалекти, а також арабська, грецька, єврейська, iспанська та вiрменська, загалом же в Туреччинi розмовляють 70 мовами, що означає, що саме стiльки великих i малих народiв проживає у країнi.

— В уявi українцiв Туреччина — це казкова країна, у нiй тепло й сонячно, а моря — на вибiр — Чорне, Середземне, Мармурове, Егейське...

— Справдi, природа не обдiлила нашу землю: є в нас моря й гори, рiвнини, рiки й озера i м’який субтропiчний клiмат, подекуди — континентальний. І тому тiльки в Туреччинi можна купатися в морi й водночас милуватися горами, вкритими снiгом, тiльки в Туреччинi можна помандрувати всiма чотирма порами року, вiдвiдавши рiзнi клiматичнi зони.

Так, мiж регiонами (їх у нас шiсть) спостерiгаються суттєвi клiматичнi розбiжностi — це спричинено вiдстанню вiд моря i рiвнем над його поверхнею, а також наявнiстю гiрських хребтiв. Лiтнi посухи також впливають на загальний клiмат країни, провокуючи спеку, однак Туреччина вiдрiзняється вiд сухих субтропiчних зон рясними дощами, тому що розташована мiж басейнами теплих морiв.

— Було б необачно не використати такий щедрий природничий фактор, а вiдтак не розвивати такий прибутковий потенцiал економiки, як туризм...

— Додайте до цього ще й пам’ятки старовини, якi в бiльшостi своїй збереглися непогано, i ви зрозумiєте, що Туреччина — країна туризму. Причому попит на турецький туризм зростає швидше, нiж на туризм свiтовий. Добре скажуть про це цифри: за останнi 15 рокiв кiлькiсть туристiв, що вiдвiдали Туреччину, збiльшилася на 8,7% щорiчно, а прибуток вiд нього збiльшився вiдповiдно на 9,6%, тодi як у свiтовому туризмi зростання кiлькостi туристiв становило 4,2%, а доходи вiд нього збiльшилися на 6,3% на рiк.

Ми констатуємо, що туризм у Туреччинi в останнi роки став найуспiшнiшим сектором економiки й iстотно впливає на iнтеграцiю Туреччини у свiтову економiку.

Країна враховує цю обставину, високо оцiнює наявний потенцiал галузi, а з метою отримання ще бiльшого прибутку переглядає полiтику в туризмi пiд новим кутом зору.

За прогнозами Всесвiтньої туристичної органiзацiї, 2016 року кiлькiсть туристiв сягне одного мiльярда, причому Туреччина прийме 25 мiльйонiв. Однак наше мiнiстерство культури й туризму поставило амбiтну задачу: загалом на територiї країни прийняти 30 мiльйонiв туристiв, отримавши сукупний дохiд у небачених ранiше розмiрах. Із цiєю метою задiяно всi фактори, що впливають на iндустрiю туризму, прийнято на озброєння нову стратегiю маркетингу.

Ми зробили серйозний прорив у рекламi: у 40 країнах свiту 25 рекламних об’єднань Туреччини розгорнули пропаганду природного, культурного, художнього, естетичного та фольклорного розмаїття Туреччини. На новий рiвень пiднято i спортивнi, i пошуковi роботи в усiх регiонах країни: iсторики, археологи, етнографи раз у раз вiдкривають щось нове.

Спецiально для українцiв

— Нам було б цiкаво дiзнатися останнi данi по Європi, але передусiм, звичайно, те, що стосується України.

— Український ринок є одним iз найважливiших для Туреччини. І я з приємнiстю констатую, що потiк туристiв з України збiльшується рік у рiк. Але спершу — деяка статистика: за кiлькiстю туристiв, якi вибрали для вiдпочинку Туреччину, торiк перше мiсце посiла Нiмеччина (20,09%), друге — Росiя (8,83%), далi — Велика Британiя (8,32%). Україну окремо видiляти не буду, бо вона стоїть поруч iз такими провiдними країнами свiту, як Голландiя, Францiя, Грецiя, Бельгiя, Австрiя, США, Швецiя, Італiя, Ізраїль.

У нас великi сподiваня на Україну, особливо тепер, коли Росiя заявила про те, що якщо й не заборонить, то значно обмежить своїм громадянам виїзд до Туреччини. У планах наших туроператорiв — вiддати так звану «росiйську нiшу» громадянам України. Тому вже зараз розробляють певнi органiзацiйнi заходи: буде збiльшено кiлькiсть авiарейсiв до Анталiї — такої популярної серед українцiв, причому не лише з Києва, а й iз таких провiдних мiст, як Харкiв, Днiпропетровськ, Львiв, Одеса, Чернiвцi.

Авiакомпанiя «Турецькi авiалiнiї» кiлькiсть рейсiв до Стамбула та Анталiї планує збiльшити з п’яти до семи на тиждень, а тi українцi, якi не вперше приїздять до нас, активно освоюють такi курорти, як Кемер, Белек , Сіде, Аланiя, Мармарис, Бодрум, Фетхiє, не оминають i таку екзотику, як Ерзурум (Паландокен) i Бурса (Улудаг).

— Яким турам надають перевагу українськi туристи?

— До недавнього часу Туреччина асоцiаювалася в українцiв лише з морем, сонцем, пiском. Але останнiм часом простежується й те, що українцi приїздять до нас i взимку, оселяються на зимових гiрськолижних курортах, якi, зi свого боку, приваблюють українцiв широким вибором готелiв iз вишуканим сервiсом, що вiдповiдає мiжнародним стандартам, i безлiччю розважальних програм.

Паралельно зростає попит i на такi види, як VIP-туризм iз широкою культурною програмою. Показовий i такий факт: 50% українського виїзного туризму становить вiдпочинок за системою «олл iнклюзiв», тобто «все включене». Тут мається на увазi триразове харчування (снiданок, обiд, вечеря), легкi закуски впродовж дня, включаючи алкогольнi, а також безалкогольнi напої мiсцевого виробництва. Широкої слави зажила й знаменита (не побоюся цього слова) турецька кухня з барбекю i кебабами, густо приправленими гарнiрами зi свiжих овочiв на оливковiй олiї.

— В Українi є певний прошарок людей, якi не хочуть обтяжувати себе послугами туристичних агентств, i, вiдповiдно, сплачувати їм за такi послуги, iнодi досить сумнiвнi. Чи можуть громадяни України приїхати до Туреччини без туристичних путiвок, як у нас колись казали — «дикунами»?

— Нинi це дипломатично називається «економ-клас». Для таких вiдпочивальникiв поради будуть наступнi: опинившись у Стамбулi, Анталiї, Ізмiрi, неодмiнно скористайтеся послугами машрутних таксi (у Туреччинi їх називають «долмуш»). Такi таксi обслуговують мережу мiнi-готелiв «Дедеман», якi є в усiх курортних мiстах країни. Вони недорогi й затишнi i, як кажуть, на будь-який смак.

Якщо ж українець прибув iз сiм’єю i там є дiти, для них пiдберуть спецiальний номер, а дiти до 12 рокiв житимуть безплатно. Всюди є спецiальне обладнання для дiтей, iгровi кiмнати, дитячi майданчики, а професiйнi вихователi створять чудовi умови для дiтей.

По закiнченнi вiдпочинку ви будете приємно враженi вiд того, як недорого коштував вам чистий, комфортний, упорядкований вiдпочинок у Туреччинi.

Перлини курортного вiдпочинку

— Якi турецькi курорти користуються найбiльшим попитом в українцiв?

— Згiдно зi статистикою, перше мiсце серед курортiв Туреччини в українських туристiв займає Анталiя (60%), за нею йдуть Ізмiр, Мармарис, Бодрум i Фетхiє, своєрiдною родзинкою стають Кушадаси, що бiля Ізмiра, а тим, хто хоче залишитися насамотi з природою й пам’ятками старовини, пропонуємо такий iще не зовсiм засвоєний напрямок, як Ефес—Гереме—Кападокiя.

— Отже українцi надають перевагу таким перлинам, як Анталiя та Ізмiр. Будь ласка, розкажiть про них дещо докладнiше.

— Анталiя — це турецька Рiв’єра, тут 300 днiв на рiк свiтить сонце i тут справжнiй рай для тих, хто прагне позасмагати, поплескатися в морi, а на вiдважних чекають спелеологiя, походи в гори.

Курорт вражає контрастами: у березнi-квiтнi тут зранку можна пронестися на гiрських лижах, а вдень поплавати у теплих водах Середземного моря. Надзвичайною зручнiстю є те, що Анталiя має власний аеропорт, побудований iще 1998 року, вiн здатний прийняти й обслужити чотири тисячi туристiв одночасно.

Середземне море в Анталiї чисте, прозоре й тепле, однак не лише в морi та теплi секрет популярностi перлини Середземномор’я: тут нiкого не шокуватиме ваша українська або росiйська мова, тобто мiсцевi жителi вiтатимуть вас вашою ж мовою, якщо знадобиться, люб’язно запропонують допомогу, особливо тим, хто вперше приїхав сюди. Численнi кафе й сувенiри на будь-який смак, а також легка музика, що долинає з набережної, створюють неповторну атмосферу щастя, радостi, спокою...

Зовсiм по-iншому сприймають туристи Ізмiр — третє за розмiрами мiсто Туреччини, нiхто й не повiрить, що впродовж вiкiв Ізмiр мав статус села.

Мiсто омивають води Егейського моря, оливковi гаї тут чергуються з гiрськими скелями та сосновими лiсами. А вздовж узбережжя — професiйнi та аматорськi рибалки, якi, у свою чергу, проведуть аматорську екскурсiю серед руїн стародавнiх поселень. Їх тут безлiч, їхнiй вiк обчислюється п’ятьма тисячолiттями. Мiсто багате музеями — археологiї, iсторiї, етнографiї, образотворчих мистецтв.

Та все ж головна родзинка Ізмiра — чудовi стародавнi мечетi, якi також непогано збереглися як у самому Ізмiрi, так i в його околицях — Чешме, Ефес, Ілиджа, Ілдирi, Дальян. Мечетi Ізмiра — важлива складова турецького релiгiйного туризму, популярнiсть якого зростає рік у рiк.

Очевидно, ще зарано говорити про туристичний сезон-2016, але передбачаю, що в Анталiї та Ізмiрi у зв’язку з вiдсутнiстю туристiв iз Росiї вартiсть вiдпочинку для туристiв з України знизиться iстотно — до 30 вiдсоткiв.

— У нас дедалi бiльшою популярнiстю користується система «банкiвський акредитив», коли наш турист вiдкриває гривневий вклад в українському банку, а прибувши до Туреччини, отримує свiй вклад уже в турецьких лiрах. Як працює ваша фiнансово-банкiвська система, чи надiйна вона?

— Із 1 серпня 2012 року мiж нашими країнами було скасовано вiзовий режим. З того ж дня виникла система «банкiвський акредитив», яка дiє досить успiшно. Чому? Тому що права вкладника — хоч турецького, хоч iноземного — у нас гарантованi Конституцiєю Туреччини, у статті 172 якої записано: «Держава здiйснює заходи iз захисту фiнансових iнтересiв громадян, їхнiх заощаджень, грошових вкладiв, що зберiгаються в банкiвських установах Турецької Республiки».

Загальний об’єм активiв банкiвського сектору Туреччини перевищує 200 млрд. доларiв, кiлькiсть зайнятих у ньому спецiалiстiв — 138 тисяч осiб, загальна кiлькiсть фiлiалiв — 6976.

— Нинi Україна i Туреччина мають спiльного ворога — путiнську Росiю, обом державам доводиться також вiдбивати терористичнi атаки. У Криму, примiром, небезпечно вiдпочивати навiть росiйським туристам. А як налагоджено безпеку туристiв у Туреччинi?

— Це слушне запитання, i ми його чуємо досить часто. Вiдповiдь така: Україна має своїх сепаратистiв, а Туреччина своїх — курдiв. Але населяють вони пiвнiч Туреччини, курортнi зони їх мало цiкавлять.

Тепер по сутi. Розглянемо вже знайому нам Анталiю. За статистичними даними, вона серед курортних центрiв Європи має середнiй показник iз правопорушень. Звичайно, у великiму мiстi з населенням у 1,5 млн. осiб (а в пiк сезону тут нараховується 4,5—5 млн.), то за таких умов не обiйтися без проблем. Але проблеми ці притаманні будь-якому великому курортному місту. І не більше того.

Якщо ж проблеми виникли хоча б з опосередкованої вини турецької установи, їх вирішує турецька ж сторона. Ось приклади із сезону, що минув: у Стамбулі, у готелі «Салга», туристка з Києва поскаржилася в рецепцію, що в неї зник ноутбук-планшет. Коли закінчився термін її перебування, і вона мала їхати в аеропорт, портьє з готелю просто в автобусі вручив їй новісінький ноутбук подібної марки; підприємець зі Львова на стамбульському ринку «Лалілі» закупив велику партію товару, але митники багаж заарештували. Побоюючись, що заарештують і його, львів’янин кинув свій крам і відлетів додому. Та яким же був подив, коли за місяць його запросили до одеської митниці: турецька сторона відправила його негабаритний багаж морем, сплативши всі накладні витрати.

— На завершення, бодай коротко, про турецькі бізнес-інтереси в Україні.

— Туреччина вбачає в Україні надійного й тривалого партнера. Хіба не про це свідчить той факт, що нині на території України діють більше трьохсот турецьких компаній і організацій. Сфера їхніх інтересів — будівництво, телекомунікації, торгівля.

Зупинюся на найбільш масштабних об’єктах: у Києві ми збудували суперсучасний готель «Хайят» на Софійській площі. Він став резиденцією найбільш поважних гостей України, місцем проведення найбільш значущих міжнародних заходів. Тут же, в Києві, нами побудовані найсучасніші аеропорти «Бориспіль» і «Київ-Жуляни» і міжнародний аеропорт у Донецьку, який став символом мужності тих, хто бореться з сепаратизмом.

Плідно працює над створенням GSM-інфраструктури турецька компанія «УДЕК». Однак вона заявила про себе і низкою благочинних меценатських справ, надавши відчутну матеріальну допомогу дитячим будинкам і будинкам-інтернатам Києва, Дніпропетровська, Павлограда, сиротам і біженцям iз Донецька.

А нещодавно до президента УДЕКа Ахмеда Азмі Зирха завітали директори дитбудинків «Берегиня» Тетяна Пивовар та «Джерельце» Валентина Гаврилюк, що в Борисполі на Київщині. Треба було бачити їхні радісні обличчя. А діти, що стояли поруч, уперше дізналися про невідому їм країну — Туреччину, яка не залишила їх наодинці з лихом.