Кінець мандрівного зоопарку

Зараз у Дубровиці, що на Рівненщині, тільки й розмов: чому ніхто раніше не спохопився? Бо всі ж знали про цей зоопарк і бачили розмальовані вагончики. Розмістився мандрівний звіринець практично у центрі міста: з одного боку, метрів за двісті, — міськрада і райдержадміністрація, з іншого, метрів за сто, — Святомиколаївська церква, просто під боком — дитяча бібліотека і ветеринарна клініка «Чотири лапи». Подейкують, що місцеві жителі чули час від часу вночі вовче виття, яке долинало з кліток. Однак про те, що насправді відбувається за парканом міні-зоопарку, мало хто здогадувався.

«Рись не могла їсти ні м’яса, ні молока»

Афіші про пересувний зоопарк з’явилися в Дубровиці ще на початку грудня. Однак особливого ажіотажу це не викликало. По-перше, всі були заклопотані підготовкою до свят. По-друге, в суспільстві вже виробилося стійке негативне ставлення до таких «розваг». Тож невдовзі розцяцьковані вагончики прикрасили написи чорною фарбою: «Тут концтабір» та «Не підтримуй жорстокість».

Утім директора міні-зоопарку, схоже, відвідувачі зовсім не цікавили. Уклавши угоду з міськрадою про перебування звіринця на території міста до 25 січня і залишивши клітки з тваринами під опікою сторожа (як з’ясувалося — громадянина Таджикистану), він зник із Дубровиці і більше тут не з’являвся. А сторож, замість доглядати за тваринами, почав збирати у своєму вагончику «друзів» і розраджувати самотність пляшкою горілки. Чи вистачало часу на годування тварин і як вони пережили 20-градусні різдвяні морози, він тепер згадати не може.

Не поцікавилася станом речей і міськрада, коли 25 січня збіг час угоди. Навіть після того, як їм надійшла інформація що з тваринами не все гаразд, вони лише взялися шукати директора зоопарку, який на той час був чи то в Росії, чи невідомо де. Інформаційну хвилю підняли в середині лютого журналісти місцевого інтернет-видання «Моя земля — моє Полісся» та газети «Поліський репортер», які вирішили-таки зазирнути на територію зоопарку, а тоді звернулися в поліцію. Поліцейські, у свою чергу, вирішили розібратися в ситуації.

Побачене, відверто кажучи, шокувало всіх. У тісних вольєрах сиділо двоє худющих ведмедів, дика коза, рись, вовк, лисиця, дві чорнобурки, песець. Лама, кабан і в’єтнамська свинка лежали у своїх клітках уже мертвi. «Зараз важко встановити, коли саме загинули тварини. Свинку сторож просто прикрив дошками, але було видно, що її уже встигли погризти чи то собаки, чи то коти. Сам він мало що може сказати. А про ще одну свинку він навіть забув — я знайшла її в дальній клітці тільки на другий день. Вона з’їла і перерила все навколо себе: дошки, картон, землю і вже ледве рохкала — я її два дні відпоювала потрошку, щоб не завдати шкоди»,— розповіла «УМ» Ірина Красько, яка взяла на себе відповідальність за годування і прилаштування тварин.

Особливу тривогу викликав стан рисі, яку одразу взяли під опіку ветлікар району та спеціалісти клініки «Чотири лапи». «Вона вже навіть не могла ні м’яса їсти, ні пити молока. Ветеринари їй спочатку підшкірно вводили вітаміни і глюкозу, щоб підтримати»,— розповідає керівник відділу молоді та спорту Олександр Задорожній, який також підключився до справи.

Після розголосу, який отримала ця історія, порятунок тварин став справою честі жителів міста, які масово понесли до звіринця овочі, фрукти, крупу, м’ясо, гроші. Вдалося зв’язатися із найближчими зоопарками, і вже за три дні більшу частину врятованих тварин забрав до себе Рівненський зоопарк. Залишилося питання лише щодо двох ведмедiв, але і їх наступного дня повезли до Луцького звіринця. «Слава Богу, що все щасливо закінчилося. Я жартую, що мої ведмеді тут буряки гризли, а в Луцьку вже їдять ананаси. Ми з директором зоопарку тримаємо і далі зв’язок — що лишилося від зібраних коштів, я перерахувала їм на картку. А люди і досі мені несуть гроші на ведмедів», — говорить Ірина Красько.

Концтабір на колесах

Як з’ясувалося, згадки про Дубровицький звіринець-концтабір уже не перший раз зринають в інформаційному просторі. У грудні 2011 року Закарпатська природоохоронна прокуратура зобов’язала місцеву екологічну інспекцію прикрити діяльність та за можливості вигнати з краю цей приватний «зоопарк на колесах», де на той час налічувалося 22 тварини. А в червні цього ж року звіринець «попросили» з Івано-Франківська після того, як мешканці міста поскаржилися на неналежне утримання звірів. Подейкують, що після цих інцидентів власник зоопарку Давид Худодян змінив тактику і почав «гастролювати» віддаленими райцентрами Західної України. Зокрема, минулої зими тварини теж зимували просто неба в одному з районів Рівненщини. До слова, сам Давид Худодян свого часу очолював Луцький зоопарк, і про нього досі там ходить лиха слава, як про людину, яка не дбала ні про тварин, ні про працівників.

Взагалі, саме по собі існування пересувних звіринців в Україні заборонено Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року. «Ми скаржимося на те, що в стаціонарних зоопарках не завжди можемо забезпечити належні умови утримання тварин, що вже говорити про пересувні звіринці. Власники зоопарків заробляють на жорсткій економії і на персоналі, і на харчуванні. До того ж тварина отримує величезний стрес, перебуваючи весь час у тісній клітці, під час транспортування, від перепаду температур морозної зими та спекотного літа», — зазначає директор зоопарку в Межигір’ї Сергій Григор’єв.

Попри резонанс та тимчасове прилаштування тварин у стаціонарні звіринці, їхня доля остаточно ще не вирішена. Як і травматичного пістолета та спеціальних рушниць для присипляння тварин, вилучених у вагончиках, — дозволи на зброю були, однак більшість вважає, що ці спецзасоби варто також передати зоопаркам. У Дубровицькому райвідділі поліції порушено кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з тваринами. «Ми зв’язалися з директором зоопарку, цього тижня він має приїхати в Дубровицю, щоб забрати вагончики. Ми хочемо провести очну ставку за участю директора, охоронця та представників міської влади, які давали дозвіл на розміщення об’єкта на території міста, щоб визначити міру вини кожного з них. Однозначно, що винні мають нести відповідальність. Однак міру цієї відповідальності визначатиме суд», — повідомив начальник Дубровицького відділу поліції у Рівненській області Степан Царюк.

Сам же Давид Худодян постійно надзвонює і дубровицьким активістам, і луцьким колегам, погрожуючи зустрічними позовами за порятунок тварин. Втім, дубровичани налаштовані рішуче. «Хай тільки спробує забрати тварин! Ми всі вийдемо, такий шум піднімемо, що мало місця буде. Більше знущатися над звірами ми не дозволимо»,— заявляють вони.