Не Льолек, а Болек
Папери начебто свідчать про те, що колишній президент, засновник польської «Солідарності», лауреат Нобелівської премії миру, особа, перед якою мало не ставали на коліна глави інших країн за те, що він «повалив комунізм», насправді був агентом комуністичних спецслужб. Це доводять оприлюднені документи, серед яких — розписки агента «Болека» про отримання грошей за проведену роботу, лист тодішнього глави МВС генерала Кіщака. У папках були також доноси Леха Валенси на своїх співробітників у Гданській судноверфі. Агент «Болек» навіть просить спецслужбістів час від часу заарештовувати його та частіше викликати до міліції, аби колеги не сумнівалися, що він насправді бореться з режимом.
У документі від 19 грудня 1970 року під назвою «Подання про вербування кандидата в таємні співробітники» написано, що кандидат «від початку грудневих заворушень був членом страйкового комітету судноверфі, брав активну участь у вуличних сутичках перед воєводським комітетом Польської об’єднаної робітничої партії та міською комендатурою народної міліції». Того самого дня 19 грудня Валенса був заарештований у власному помешканні. У наступному документі, датованому 21 грудня 1970 року, міститься зобов’язання Леха Валенси про співпрацю зi Службою безпеки з його власним підписом. Новоспечений агент «Болек» обіцяє зберігати у таємниці співпрацю з СБ, а також запевняє, що буде співпрацювати зі службою безпеки у викритті та подоланні ворогів Польської Народної Республіки. У вже оприлюднених документах відстежується співпраця агента «Болека» зі спецслужбами до 1989 року. 1973 року «Болек» навіть висловив погрозу припинити співпрацю, бо йому припинили виплачувати гроші за доноси. Офіцер-резидент на псевдо «Мадзяр» пише у пояснювальній записці, що і так перед цим досить часто виплачував агенту «Болеку» по 1000 злотих (дуже великі гроші на той час), а тепер припинив, бо той перестав активно працювати і приносить мало нового і цінного. Дійсно, «Болек» 1971 року отримав від СБ 9400 злотих, 1972-го — 1600 злотих, а 1973-го — нічого.
Історія розсудить
У неділю з Маямі колишній президент Польщі відреагував на скандал. Він визнав, що свого часу підписував чимало документів. За словами Валенси, це було частиною його стратегії, яка, зрештою, вивела Польщу на шлях свободи: «Очевидно, я поставив свої підписи під чимось, що сьогодні створює для мене певні проблеми. Я змушений давати пояснення. Я підписував їх iз вірою у добро. Судити історії». На своєму мікроблозі Валенса вкотре запевнив, що комуністична Служба безпеки його не зламала. Відчувається, що Валенсу притиснули до стіни і його виправдання звучать непереконливо. Тому він намагається йти у наступ, заявляючи: «Ви мене зрадили, а не я вас».
Керівник Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський зазначив, що всі документи пройдуть графологічну експертизу. 2000 року Люстраційний суд Польщі вже розглядав справу «Болека». Тоді він виправдав Валенсу, заявивши, що доказів його співпраці з комуністичними спецслужбами не виявлено. В щойно оприлюднених документах також є датований 5 квітня 1996 року лист генерала Чеслава Кіщака до директора Архіву новітніх актів у Варшаві, в якому автор просить не розкривати документи про таємного агента «Болека» доки не мине хоча б п’ять років після смерті Леха Валенси. Комуністичний функціонер тримав ці документи і не розкривав їх до своєї смерті, щоб, як він пояснює у листі, не сталася компрометація країни, щоб вони не були використані «для політичних ігор як людьми з лівого, так і правого табору».
Колишні колеги Леха Валенси, діячі антикомуністичної опозиції у Польщі, по-різному реагують на сенсаційні відкриття ІНП. Колишній діяч опозиції Владислав Фрасинюк не вірить, що Валенса доносив на діячів «Солідарності». Якби генерал Кіщак справді мав докази співпраці Валенси з СБ, то використав би їх ще до того, як лідеру «Солідарності» вручили в 1983 році Нобелівську премію миру», — каже Фрасинюк. Один зі співзасновників «Солідарності» Анджей Ґвязда не здивований інформацією ІНП. Як сказав в ефірі Польського радіо, він та його співпрацівники мали підозри, що Лех Валенса співпрацює з СБ: «Починаючи від третього страйку, ми мали внутрішню певність, що Валенса є агентом Служби безпеки і що діє на користь спецслужб. Це було видно з його публічних виступів».
Підозри про співпрацю з СБ колишнього президента Польщі та лідера «Солідарності» мали теж деякі польські історики. Зокрема, у 2008 році з’явилася книжка «СБ і Лех Валенса. Внесок до біографії» Славоміра Ценцкєвича та Пйотра Ґонтарчика, в якій історики доводили зв’язок колишнього президента з комуністичними спецслужбами. У 2013 році Ценцкєвич написав другу книжку про не надто світле минуле Валенси — «Лех Валенса. Людина з папки». Сьогодні ж історик написав у соцмережі, що документи «закривають період багаторічної боротьби про агентурне минуле Леха Валенси».