Вівсянка з ягодами — джерело корисної клітковини. (з сайта 21ch.kr.ua.)
Споживаючи щодня клітковину, ви оберігаєте організм від багатьох недуг. 20-30 грамів на день цього продукту цілком вистачить для профілактики певних захворювань, кажуть дієтологи. Таким є результат дослідження фахівців Гарвардської школи громадського харчування.
Що таке клітковина? Це певний тип вуглеводів, які не перетравлює організм. Клітковина (на відміну від більшості вуглеводів) не розщеплюється на молекули цукру, проходить через кишечник у неперетравленому вигляді і допомагає регулювати рівень глюкози в організмі. І при цьому тамує відчуття голоду.
Клітковина буває двох типів. Перший містить волокна, які розчиняються у воді і допомагають знизити рівень цукру та холестерину в крові. Їх почерпнете у вівсяних пластівцях, горіхах, бобах, яблуках, чорниці. Інші волокна — нерозчинні — допомагають роботі кишечнику, запобігають закрепам. Нерозчинні волокна — це пшениця, цільнозерновий хліб, коричневий (неочищений) рис, морква, бобові, огірки.
Тож дієтологи радять регулярно споживати клітковину, аби залишатися здоровими. Білий хліб і очищений рис ліпше замінити на продукти із цільного зерна, більше споживати сирих овочів (скажімо, моркву), віддавати перевагу фруктам перед фруктовими соками, готувати страви з бобових.
Учені та медики під час численних досліджень довели, що регулярне споживання харчових волокон запобігає розвитку серцево-судинних захворювань. Раціон, багатий на харчові волокна, на 40 відсотків допомагає знизити імовірність ішемічної хвороби серця. Ці диво-продукти запобігають розвитку цукрового діабету, запаленню кишечнику, ожирінню.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
