У столичному кінотеатрі «Кінопанорама» пройшов перший Міжнародний кінофестиваль короткометражних фільмів UFilmFest. Його місія — надихати глядача позитивними та мотивуючими кінострічками. Причому мотивують фільми до різних речей — розваг, роздумів про справжні життєві цінності, людські почуття та взаємини, до змін себе та суспільства.

У квітні у Вроцлаві — в рамках заходів «Європейської столиці культури 2016» — презентують унікальне літературно-музичне дійство, яке вже показали у Львові. Наприкінці минулого тижня в театрі імені Марії Заньковецької митці з України та Польщі представили український перфоманс Антонич удома».

Політична сатира в нас завжди була, наче в анекдоті про американця і совка. Коли перший хвалив свою демократію, за якої в Америці можна вийти на площу і на весь голос гукнути, що американський президент — дурень, другий відповідав, мовляв, у СРСР так само можна скільки завгодно горлати, що американський президент — дурень, і нічого за це не буде. У збірці памфлетів «Ноука від Горького Лука» (Х. Віват) ідеться вже не тільки про «іншого» — ворога, друга чи президента — а й про свого рідного — ближнього, рідного, незнайомого.

Минулого суботнього вечора у Палаці Берлінале було вручено призи Берлінського міжнародного кінофестивалю. Основні нагороди учасникам великого конкурсу, себто конкурсу повнометражних фільмів. У якому, до речі, були і дві неігрові стрічки, одна з яких — «Вогонь у морі» італійця Джанфранко Розі — й отримала головну нагороду — «Золотого ведмедя». Закономірно, на мій і не тільки мій погляд.