У вашій газеті за 21 січня прочитала листа Антона Каденюка «Безбожники, залиште віру нам». Цілком погоджуюсь із тим, що політичні прихильники, підтримуючи московську церкву, самі стають співучасниками антиукраїнських діянь. Церкву Московського патріархату в Україні називають українською, але в ній нічого українського — ані мови, ані поваги до Української держави. А велика кількість її попів (хто прикрито, а хто приховано) виступають проти держави Україна. На Донбасі численні батюшки церков Московського патріархату ховали в храмах зброю і самих терористів, скидали ряси, одягали камуфляж і йшли воювати проти власної держави. Таких випадків чимало.
Клір церков Московського патріархату постійно пояснює прочанам, що церква Київського патріархату не канонічна. А хто встановлює канони? Відомо, що не Господь Бог. Канони встановлюють ті самі попи на Вселенських соборах і на своїх невеличких форумах. Тобто чиновники від релігії. А церкву Київського патріархату канонізував народ України. А це — найсвітліший і найвищий канон.
Хоча у нас церква відділена від держави, а школа від церкви, державним чиновникам слід підтримувати створення в Україні єдиної Помісної православної церкви під егідою Київського патріархату. Московські попи нам не потрібні, навіщо нам вороги всередині держави.
Російський патріарх Кирило буде всіма силами перешкоджати переходу церков до Київського патріархату. І це тому, що на території Російської Федерації менше православних церков, ніж в Україні. І хоч у Росії живе багато українців, церков Київського патріархату там годі шукати. Кирило посередництвом своїх попів хоче зберегти в Україні свій вплив у церквах на прихожан. Нещодавно Київська міська рада прийняла до розгляду петицію про переведення Києво-Печерської лаври з Московського до Київського патріархату. Петиція набрала 10 354 підписи за мінімально необхідних 10 тисяч. Не знаю, чи має Київська міськрада повноваження прийняти до розгляду таку петицію, але таке право мають релігійні громади, і я впевнена, що там вистачить голосів. Упевнена також, що петицію підтримають і громадяни, що не належать до релігійних громад, підтримають, тому що є патріотами України. Мені доводилося на цю тему розмовляти зі священиками Московського патріархату. Значна їх кількість згодна змінити патріархат, але вголос бояться про це розмовляти. Деякі прочани говорять, що бажають слухати богослужіння і молитися російською мовою. Я запевнила їх, що під егідою Київського патріархату можуть бути і «російськомовні» церкви.
Думаю, що кліру Київського патріархату належить активніше працювати з прочанами, щоб наблизити час створення в Україні єдиної Помісної православної церкви.
Алла КРИГАНОВА, вчителька, журналіст
Суми