Лукашенко та інші друзі Брюсселя

17.02.2016

Міністри закордонних справ країн ЄС позавчора на зустрічі у Брюсселі вирішили не подовжувати призупинені в жовтні санкції проти 170 білорусів, у тому числі проти президента Олександра Лукашенка. Скасування санкцій стосується також трьох білоруських компаній. З 1 березня високопосадовцям відмінять заборону на в’їзд до ЄС, а їхні активи буде розморожено. «Ми бачимо, що ситуація в цій країні покращується, це якраз те, що нам потрібно, й ми вітаємо цю тенденцію. В останні місяці діалог між ЄС та Білоруссю в галузі прав людини відновився, ця країна відіграє конструктивну роль у регіоні, зокрема в українському конфлікті», — заявила керівник зовнішньополітичного відомства ЄС Федеріка Моґеріні.

Рішення не поновлювати санкції було формально ухвалено через звільнення політичних в’язнів, мирне проведення президентських виборів і загалом покращення відносин між Брюсселем та Мінськом. А неофіційно пом’якшення ставлення ЄС до вищого білоруського керівництва пояснюють побоюванням Брюсселя, що Білорусь остаточно впаде в міцні обійми Москви. «Але, звичайно, ми не віримо наївно в те, що Білорусь не сьогодні-завтра зміниться, ми дуже пильно стежитимемо за ситуацією», — заявив, ніби виправдовуючись, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр. Водночас Євросоюз зберігає принаймні ще на один рік ембарго на поставки зброї до цієї країни та санкції проти чотирьох осіб, що їх підозрюють у причетності до зникнення двох опозиційних політиків, одного бізнесмена і одного журналіста.

Скасування більшої частини санкцій, які понад десятиліття тиснули на режим президента Олександра Лукашенка, зокрема через його недемократичні дії, обмеження свобод і наявність у державі численних політв’язнів, далося європейським дипломатам нелегко. Так, для Польщі зближення з Мінськом — експеримент, для Литви — необхідність, а шведи хотіли збереження санкцій, зауважує «Німецька хвиля». Ще рік тому нинішні повідомлення євродипломатії щодо скасування санкцій проти Білорусі виглядали б чимось зі світу фантастики. Але надзвичайний талант Лукашенка маневрувати, говорити потрібні речі у правильний момент і в потрібному місці, імітувати потрібні дії таки спрацював.

Вітольд Ващиковський, голова дипломатичного відомства Польщі, який виступив за скасування санкцій, називає це «певним експериментом», а для того, щоб переконатися у прогресі Білорусі та її бажанні співпрацювати з ЄС та Польщею, вже найближчими тижнями має намір прибути туди особисто з офіційним візитом. Проте низка країн, зокрема Швеція, досі виступала за збереження санкцій щодо режиму Лукашенка, а тепер погодилася на компроміс, тобто частину санкцій зняти, але іншу частину залишити. «Ми хотіли зберегти санкції щодо Білорусі, але те, що ми маємо сьогодні, — це добрий компроміс, що відкриває подальший шлях. Санкції є частиною широкої стратегії, яка передбачає взаємодію з Білоруссю. Тож ми виступили за зняття деяких санкцій, але за збереження інших», — пояснила шведський міністр закордонних справ Марґо Вальстрем. Водночас Рада ЄС і надалі критично ставиться до ситуації з правами людини в Білорусі, засуджує збереження страт, наполягає на проведенні демократичних реформ і більшій повазі до прав людини та свободи слова. Тож повного комфорту офіційний Мінськ і надалі не відчуватиме.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>